TEXT 31

В якій би формі матеріального існування не перебувала жива істота, вона нічого не знає про своє дійсне становище. Іншими словами, пробування в матеріальному світі, власне, є наслідком численних гріхів, які ми наробили протягом наших минулих життів. Невігластво — причина гріховного життя, а гріховне життя — причина нашого животіння в матеріальному світі. Людська форма життя — єдина лазівка, якою можна вибратись з такої скрути. Тому Веди надають нам можливості порятунку, вказуючи на такі шляхи, як релігія, економічне процвітання, впорядковане чуттєве задоволення, і, зрештою, визначають шлях остаточного виходу з цього жалюгідного стану. Шлях релігії, або різноманітні жертвопринесення, які було згадано вище, самі по собі вирішують наші економічні проблеми. Здійснюючи йаджи, ми можемо мати достатньо їжі, молока тощо навіть за так званого «перенаселення». Коли тіло отримує все необхідне, то дальшим ступенем, природно, є чуттєве задоволення. Тому Веди приписують освячений шлюб задля впорядкування чуттєвих утіх. Й відтак, поступово вдосконалюючись, людина звільнюється від матеріальної залежності, а найвища досконалість свобідного життя полягає в спілкуванні з Верховним Господом. Досконалості досягають шляхом виконання йаджи (принесення жертви), як це описувалось вище. Але, якщо людина не схильна здійснювати йаджи згідно з Ведами, то як може вона сподіватись на щасливе життя навіть у цьому тілі, годі казати про життя в іншому тілі на іншій планеті? Існують різні ступені матеріального комфорту на різних небесних планетах, й у всякому випадку тих, хто здійснює різного роду йаджи, очікує безмірне щастя. Але найвищого щастя, що його тільки може зазнати людина, досягають на духовних планетах завдяки відданому служінню в свідомості Кши. Тому, коли життя її осяває свідомість Кши, це вирішує всі проблеми матеріального існування.