Вступ

Молитва про успішне завершення початого: Господь Шрі Крішна — Верховний Бог-Особа, причина всіх причин, джерело всіх рас (стосунків), називаних нейтральними (стосунки пасивного поклоніння), стосунками служіння, стосунками дружби, батьківськими стосунками, стосунками закоханих, веселощів, співчуття, страху, лицарськими стосунками, стосунками відрази, здивування та спустошення. Він є верховна форма найвищої зваби, і Своїми трансцендентними й привабливими для всього всесвіту рисами Він полонив усіх ґопі на чолі з Таракою, Палікою, Ш’ямою, Лалітою і, зрештою, Шріматі Радгарані. Нехай проллється на нас Його ласка, щоб не було ніяких перешкод для виконання обов’язку, який поклав на нас Шрі Шрімад Бгактісіддганта Сарасваті Ґосвамі Прабгупада — обов’язку написати «Нектар відданости».

Я в шані схиляюся до лотосових стіп Шріли Рупи Ґосвамі та Шріли Бгактісіддганти Сарасваті Ґосвамі Прабгупади; тільки завдяки їхнім благословенням я взявся за цю працю — скласти виклад «Бгакті-расамріта-сіндгу». У цій книзі викладено піднесену науку відданого служіння такою, якою її поширював Шрі Чайтан’я Махапрабгу, що з’явився у цей світ п’ятсот років тому в Західній Бенґалії (Індія), щоб поширювати науку свідомости Крішни.

Шріла Рупа Ґосвамі починає цей великий твір, складаючи шанобливі поклони Шрі Санатані Ґосвамі, своєму старшому братові та духовному вчителеві, і молиться про те, щоб «Бгакті- расамріта-сіндгу» задоволила його. Далі він молиться, щоб Шрі Санатана Ґосвамі, перебуваючи в цьому океані нектару, завжди втішався трансцендентною насолодою служіння Радзі та Крішні.

Я складаю шанобливі поклони усім великим відданим та ачар’ям (святим вчителям), яких порівнюють до акул у безмежному океані нектару і яким байдуже до річок звільнення. Імперсоналісти, яких захопила думка розчинитися у бутті Всевишнього, подібні до річок, що, впадаючи в океан, зливаються з ним. Океан можна порівняти до звільнення, а річки — до різних шляхів, що ведуть до нього. Імперсоналісти живуть в річкових водах, а ті води обов’язково колись впадають в океан і змішуються з ним. Проте імперсоналістам невтямки, що в цьому океані, як і в річці, є безліч живих істот. Акулам, що живуть в океані, нецікаві річки, які в нього впадають. Віддані вічно живуть в океані відданого служіння, і до річок звільнення їм байдуже. Іншими словами, чисті віддані вічно лишаються в трансцендентному океані любовного відданого служіння Господеві, і їм нема діла до інших методів, що їх порівнюють до річок, які дістаються океану тільки за якийсь час.

Шріла Рупа Ґосвамі підносить молитви до свого духовного вчителя, Шрі Санатани Ґосвамі, прохаючи оборонити «Бгакті- расамріта-сіндгу» — «Океан чистого нектару відданого служіння» — від логіків-сперечальників, що непрохано втручаються в науку відданого служіння Господеві. Їхні арґументи та логіку він порівнює до вивержень вулкану посеред океану. Такий вулкан нікому не завдає особливої шкоди, і так само ті, хто налаштований до відданого служіння Господеві вороже і хто висуває нескінченні філософські тези щодо шляхів найвищого трансцендентного усвідомлення, не здатні збурити великого океану відданого служіння.

Шріла Рупа Ґосвамі, автор «Бгакті-расамріта-сіндгу», смиренно запевняє, що він просто намагається поширювати свідомість Крішни по всьому світі, дарма що, як він смиренно зазначає, він вважає себе не гідним робити це. Із таким усвідомленням мають діяти всі проповідники Руху свідомости Крішни, що йдуть стопами Шріли Рупи Ґосвамі. Ні в якому разі не слід вважати себе за великого проповідника — радше треба думати за себе лише як за знаряддя в руках попередніх великих ачарій, і якщо ми просто йтимем їхніми стопами, ми зможемо зробити щось вартісне задля добра стражденного людства.

«Бгакті-расамріта-сіндгу» поділена на чотири частини — як оце інколи океан умовно поділяють на чотири частини, і кожна з цих частин своєю чергою ділиться на дрібніші підрозділи. «Бгакті-расамріта-сіндгу», як і звичайний океан води, поділений на західну, південну, східну та північну частини, а вже дрібніші підрозділи книги названі «хвилями». В океані завжди багато різних хвиль — і на сході, і на півдні, і на заході, і на півночі, і так само різні хвилі є у «Бгакті-расамріта-сіндгу». У першій частині маємо чотири хвилі, і перша з них — це загальний опис відданого служіння. Друга хвиля описує реґулівні засади у виконанні відданого служіння, третя — віддане служіння в стані екстазу. В четвертій йдеться за найвищу ціль, тобто любов до Бога. Все це докладно описане разом з ознаками, характерними для всіх цих станів.

Авторитетний опис бгакті, тобто відданого служіння, що відповідає настановам попередніх ачарій, можна узагальнити словами Шріли Рупи Ґосвамі: «Досконале віддане служіння означає прагнення людини діяти виключно у свідомості Крішни і дійово служити Господеві з прихильности до Нього». Смисл сказаного в тому, що людина може перебувати у свідомості Крішни і водночас не мати прихильности до Господа, однак в такому разі вважати її за чистого відданого не можна. В чистому відданому служінні не має бути і найменшого бажання матеріальної вигоди або чуттєвої втіхи, тому що розвиток цих бажань є ознакою кармічної діяльности та емпіричної філософії. Назагал люди виконують різноманітну діяльність задля певної матеріальної користи, а більшість філософів тимчасом будують різні здогади щодо природи трансцендентного, пишучи грубезні томи, в яких немає нічого, крім умоглядних припущень та гри словами. Чисте віддане служіння має бути вільним від домішок кармічної діяльности та емпіричного філософствування. Свідомости Крішни, тобто відданого служіння, слід вчитися від авторитетів, виконуючи спонтанне любовне служіння.

Віддане служіння — це особлива практика, воно — не засіб відходу від діяльности, з якого можуть скористатися ті, хто воліє лишатися бездіяльними або присвятити себе на мовчазну медитацію. Для тих, хто прагне такого, існує чимало всіляких методів, однак метод свідомости Крішни докорінно відмінний від них. Слово, яке використовує Шріла Рупа Ґосвамі — анулана, тобто «практика, яка заснована на прикладі і вказівках попередніх вчителів-ачарій». Коли ми кажемо «практика», це передбачає якусь діяльність — адже сама свідомість без діяльности нам не зарадить. Будь-яку діяльність можна розбити на дві групи: одна група — це діяльність, що скерована на досягнення якоїсь цілі, а друга — на те, щоб уникнути чогось несприятливого. На санскриті ці різновиди діяльности називають відповідно праврітті та ніврітті, тобто позитивні та неґативні дії. Прикладів неґативних дій є багато. Наприклад, людина хвороблива повинна стерегтися багато чого і, щоб не захворіти, приймати певні ліки.

Той, хто стоїть на шляху духовного поступу та практикує віддане служіння, завжди зайнятий якоюсь діяльністю — тілесною чи розумовою. Мислення, почуття та воління — це різновиди розумової діяльности, а щоб утілити бажання в життя, потрібна діяльність грубших тілесних чуттів. Отже, наша розумова діяльність повинна бути скерована на Крішну і на те, щоб задоволювати Його, ідучи стопами великих ачарій та свого духовного вчителя. Крім тілесної та розумової діяльности є ще мовна діяльність. Людина у свідомості Крішни застосовує дар говорити на те, щоб звістувати скрізь славу Господа. Це називається кіртан. Розум людини в свідомості Крішни завжди занурений у думки про діяння Господа — про слова Крішни на полі битви Курукшетра або про Його різноманітні розваги зі Своїми відданими у Вріндавані. Так можна повсякчас мати розум зосередженим на діяннях Господа. Це — культура мислення у свідомості Крішни.

Різноманітну діяльність у відданому служінні ми можемо пропонувати Господеві також через посередництво нашого тіла. Однак така діяльність завжди мусить бути пов’язана з Крішною, а це можливо, якщо ми встановлюємо зв’язок з істинним духовним вчителем, який безпосередньо представляє Крішну в ланцюгу учнівської послідовности. Тобто фізичну діяльність у свідомості Крішни повинен скеровувати духовний вчитель, і учень повинен з вірою виконувати його вказівки. Зв’язок з духовним вчителем встановлюється через посвячення від нього. Таке посвячення знаменує поновлення зв’язку між Крішною та людиною, котра практикує свідомість Крішни. Без посвячення від істинного духовного вчителя справжнього зв’язку зі свідомістю Крішни встановити неможливо.

Плекання свідомости Крішни не є матеріальною діяльністю. Енерґії, що їх посідає Господь, поділяють на три головні групи, а саме на зовнішню, внутрішню та межову енерґії. Живі істоти належать до межової енерґії, а матеріальне космічне проявлення є виявом зовнішньої, матеріальної енерґії. Крім того, існує ще духовний світ, що є виявом внутрішньої енерґії Господа. Коли живі істоти, називані межовою енерґією, перебувають під впливом зовнішньої енерґії, вони виконують матеріальну діяльність, а коли вони перебувають під впливом внутрішньої, духовної енерґії, їхню діяльність називають діяльністю у свідомості Крішни. Це означає, що великі душі, або великі віддані, не влягають диктатові матеріальної енерґії — вони діють під захистом духовної енерґії. Будь-які дії, виконувані у відданому служінні, тобто у свідомості Крішни, підпорядковані безпосередньо духовній енерґії. Іншими словами, енерґія — це різновид сили, і з ласки істинного духовного вчителя ця сила може бути одухотворена.

У «Чайтан’я-чарітамріті», яку уклав Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі, Господь Чайтан’я каже, що, якщо ласкою Крішни людині довелося зустріти істинного духовного вчителя, знати, що їй надзвичайно пощастило. Тому, хто серйозно налаштований щодо духовного життя, Крішна дає розум, який приводить до істинного духовного вчителя, а вже тоді ласкою духовного вчителя така людина може робити поступ у свідомості Крішни. Отже все, що відбувається у свідомості Крішни, належить до сфери діяльности духовної енерґії — Крішни та духовного вчителя. Діяльність у свідомості Крішни не має нічого спільного з матеріальним світом. Коли ми говоримо про Крішну, ми маємо на увазі Верховного Бога-Особу разом з усіма Його численними поширеннями. Господь поширює Себе у форми повних невід’ємних часток, відокремлених часток і у різноманітні енерґії. Іншими словами, поняття «Крішна» обіймає все розмаїття сущого. Однак звичайно слово «Крішна» використовують у вужчому контексті на позначення власне Крішни та Його особистих поширень. Крішна поширює Себе у форми Баладеви, Санкаршани, Всудеви, Аніруддги, Прад’юмни, Рами, Нрісімхи та Варахи, а також у форми численних інших втілень та незліченних поширень Вішну. У «Шрімад-Бгаґаватам» сказано, що втілення Господа незліченні, як незліченні хвилі в океані. Отож Крішна включає в Себе всі ці поширення, а також Своїх чистих відданих. У «Брахма-самхіті» сказано, що всі поширення Крішни довершені і є вічними, сповненими блаженства та знання формами.

Віддане служіння означає дії у свідомості Крішни, що скеровані на трансцендентну насолоду Верховного Господа, Крішни. Будь-яку іншу діяльність, яка не служить трансцендентному задоволенню Господа, за віддане служіння визнати не можна. Наприклад, великі демони — Равана, Камса, Хіран’якашіпу та інші — постійно думали про Крішну, але вони думали про Нього як про свого ворога. Такого роду медитація на Господа не може бути визнана за бгакті, свідомість Крішни.

Подеколи імперсоналісти, трактуючи віддане служіння неправильно, штучно відокремлюють Крішну від Його оточення та розваг. Так, «Бгаґавад-ґіту» розказано на полі битви Курукшетра — і от імперсоналісти обстоюють, буцім варто цікавитись тільки Крішною, а сама битва на Курукшетрі уваги не варта. Натомість віддані, хоча вони теж усвідомлюють, що битва на Курукшетрі сама по собі не має нічого спільного з їхньою діяльністю, на відміну від імперсоналістів визнають, що «Крішна» охоплює набагато ширше коло понять, аніж просто «Сам Крішна». Крішна невіддільний від Своїх супутників і атрибутів. Наприклад, якщо сказано «дай поїсти цій озброєній людині», це означає, що їсти буде людина, а не зброя. Те саме й у свідомості Крішни: відданого цікавлять оточення та певні місця (як, наприклад, поле битви Курукшетра), якщо вони пов’язані з Крішною, але це зовсім не означає, що його цікавить перше-ліпше поле битви. Відданих цікавить Крішна, Його мова, Його настанови тощо. Поле битви Курукшетра цікаве відданим лише тому, що воно пов’язане з Крішною.

Отже, ми зробили спробу в загальних рисах пояснити, що таке свідомість Крішни. Не усвідомивши цього, неможливо правильно зрозуміти, чому саме відданих так цікавить битва на Курукшетрі. Якщо людині цікавий Крішна, їй цікаві і Його різні розваги та діяння.

Відмітні риси чистого відданого, як їх подає Шріла Рупа Ґосвамі у «Бгакті-расамріта-сіндгу», можна узагальнити дальшими словами : відданий виконує служіння з любов’ю до Крішни, і його служіння завжди пов’язане з Крішною. Щоб заховувати чистоту діяльности у свідомості Крішни, треба бути цілковито вільному від матеріальних бажань та схильности до емпіричного філософствування. Всі бажання поза бажанням служити Господеві вважають за матеріальні, а терміном «емпіричне філософствування» позначають ті умоглядні міркування, які зрештою приводять до концепції порожнечі або імперсоналістського світогляду. Такого роду світогляд нічого не дає свідомій Крішни людині. Прийти до висновку, що слід поклонятися Всудеві, Крішні, трапляється дуже і дуже рідко кому. Це підтверджує і сама «Бгаґавад-ґіта». Отже, філософські роздуми мають у кінці кінців привести до Крішни й до усвідомлення того, що Крішна — це все суще, причина всіх причин і що тому слід віддатися Йому. Якщо філософські вправи приводять до цієї найвищої цілі, то їх можна назвати сприятливими, але якщо людина приходить до висновків філософії порожнечі або імперсоналізму, то всі ті розмірковування аж ніяк не є бгакті.

За карму, або діяльність заради насолоди її плодами, часто вважають ритуали та обряди. Є багато людей, яких дуже вабить до ритуальних дій, що їх описують Веди. Однак якщо людина просто прив’язана до такий ритуальних дій, але Крішни не усвідомлює, її діяльність не можна вважати за сприятливу для свідомости Крішни. Насправді свідомість Крішни може будуватися виключно на слуханні про Господа, оспівуванні Його, пам’ятуванні про Нього тощо. У «Шрімад-Бгаґаватам» змальовані дев’ять методів, поза котрими будь-яка інша діяльність не є сприятливою для свідомости Крішни. Маючи це на увазі, людина завжди повинна стерегтися падіння з духовного рівня.

Шріла Рупа Ґосвамі у своєму визначенні бгакті вживає слово джана-кармді. Кармді, тобто кармічну діяльність, складає вся та діяльність, що не здатна допомогти людині прийти рівня чистого відданого служіння. Крім того, численні форми так званого зречення також не є сприятливими для виконання відданого служіння у свідомості Крішни.

Далі Шріла Рупа Ґосвамі цитує з «Нарада-панчаратри» таке визначення: «Людина повинна бути вільною від усіх матеріальних самоототожнень і за допомогою практики свідомости Крішни цілковито очиститись від усієї матеріальної скверни. Така людина повинна повернутися до свого відначального стану, за якого вона використовує свої чуття у служінні володарю чуттів». Отже, коли ми використовуємо наші чуття у служінні істинному володареві чуттів, така діяльність розцінюється як віддане служіння. Зараз ми перебуваємо в зумовленому стані, і тому наші чуття зайняті в служінні нашим тілесним потребам. А коли ми будемо використовувати ті самі чуття, виконуючи накази Крішни, все, що ми робитимем, називатиметься бгакті.

Доки людина вважає, що зв’язана з якоюсь родиною, громадою чи людиною, про неї кажуть, що вона живе в полоні оманних самоототожнень. Однак, усвідомивши, що вона не належить ні до якої родини, країни чи громади, а вічно пов’язана з Крішною, людина приходить розуміння, що їй слід використовувати свою енерґію не на діяльність задля так званих родини, громади чи країни, а на діяльність для Крішни. Ось що означає чистота цілей і чисте віддане служіння у свідомості Крішни.