ВІРШ 32
аджта-атру птан
ґопітхйа мадгу-двіша
паребгйа акіта снехт
прйукта чатур-агіім
аджта-атру — Махараджа Юдгіштгіра, що не був ні для кого ворогом; птанм — оборонні сили; ґопітгйа — щоб захищати; мадгу-двіша — ворога Мадгу (Господа Крішну); паребгйа — від інших (від ворогів); акіта — з остраху перед ; снехт — з любови ; прйукта — залучив ; чату- аґім — чотири оборонні з’єднання.
Махараджа Юдгіштгіра, хоча й не був ні для кого ворогом, послав бойові з’єднання чотирьох різновидів [кінноту, слонів, колісниці й піхоту] обороняти дорогою Господа Крішну, ворога асурів [демонів]. Махараджа Юдгіштгіра зробив це, остерігаючись нападу, а також з великої любови до Господа.
Природні оборонні сили складають коні й слони в поєднанні з колісницями й людьми. Коней і слонів вчать долати будь-які узгір’я, ліси чи рівнини. Воїни на колісницях були здатні битися проти багатьох коней чи слонів за допомогою могутніх стріл, руйнівна сила яких сягала сили брахмастри (зброї, подібної до сучасної атомної). Махараджа Юдгіштгіра добре знав, що Крішна — друг і доброзичливець кожному, однак були ще й асури, ворожі до Господа з самої своєї природи. Остерігаючись їхніх нападів, а також з великої любови до Господа він вислав свої військові з’єднання усіх різновидів захищати Його дорогою. Господь Крішна міг і Сам в разі потреби захистити Себе від нападу тих, хто вважав Його за ворога. Але Він дозволив Махараджі Юдгіштгірі вдатися до оборонних заходів, бо не міг не послухатися царя, що доводився Йому старшим братом. У Своїх трансцендентних іграх Господь бере роль молодшого і тому подеколи віддає Себе під опіку Яшодамати, щоб вона захищала Його як безпорадну дитину. Така Його трансцендентна ліла, розвага. Основа всіх трансцендентних взаємин між Господом та Його відданими — це насолода трансцендентним блаженством, з яким не зрівняється ніщо, навіть блаженство брахмананди.