ВІРШ 9
йархй амбуджкшпасасра бго бгавн
курӯн мадгӯн втга сухд-дідкшай
татрбда-коі-пратіма кшао бгавед
раві вінкшор іва нас тавчйута
йархі — завжди, як; амбуджа-акша — о лотосоокий; апасасра — Ти їдеш; бго — о; бгавн — Сам; курӯн — нащадки царя Куру; мадгӯн — жителі Матгури (Враджабгумі); в — чи; атга—тому; сухт-дідкшай—щоб їх побачити; татра — тоді; абда-коі — мільйони років; пратіма — наче; кшаа—кожна хвиля; бгавет—стає; равім—сонце; він— без; акшо — очей; іва — наче; на — наші; тава — Тебе; ачйута — о непохибний.
Лотосоокий Господи! Коли Ти їдеш відвідати Своїх друзів та родичів у Матгурі, Вріндавані чи Хастінапурі, кожна хвиля без Тебе видається нам мільйоном років. О непохибний, наші очі тоді стають непотрібними, як непотрібні очі, коли немає сонця.
Ми пишаємося своїми матеріальними чуттями і дослідним шляхом намагаємось з’ясувати, чи існує Бог. Але ми забуваємо, що самі наші чуття не абсолютні — вони здатні діяти лише за певних умов. Візьмімо наші очі: поки світить сонце, вони до певної міри помічні, але коли його немає, вони стають сліпі. Шрі Крішну, хто є відначальний Господь, Верховна Істина, порівнюють із сонцем. Без Нього все наше знання хибне або неповне. Протилежне до сонця — це темрява, а протилежне до Крішни — це майа, ілюзія. Господь Крішна випромінює світло, і тому відданий Господа бачить усе таким, як воно є. З ласки Господа чистий відданий ніколи не опиняється в темряві невігластва. Тому нам потрібно намагатися бути перед очима Господа Крішни, щоб бачити і себе, і Господа з Його різноманітними енерґіями. Коли сонця немає, ми нічого не бачимо, і так само без правдивої присутности Господа, ми нездатні побачити нічого, навіть себе самих. Без Нього все наше знання вкрите ілюзією.