No edit permissions for Ukrainian

ВІРШ 3

тад іда ротум іччхмо
ґадіту йаді манйасе
брӯхі на раддадгнн
йасйа джнам адч чхука

тат  —  усе; ідам  —  це; ротум  —  почути; іччгма  —  прагнемо; ґадітум  —  повідати; йаді  —  якщо; манйасе  —  вважаєш; брӯхі   —   прохаємо, говори; на   —   ми; раддадгннм   —   з великою пошаною; йасйа  —  чиє; джнам  —  трансцендентне знання; адт  —  передав; ука  —  Шрі Шукадева Ґосвамі.

Ми всі прагнемо почути від тебе    —    кого ми надзвичайно шануємо    —    оповідь про нього [Махараджу Парікшіта], що йому Шукадева Ґосвамі передав трансцендентне знання. Прохаємо, розкажи нам про це.

Упродовж семи днів, що їх лишалося прожити Махараджі Парікшіту, Шукадева Ґосвамі передавав йому трансцендентне знання, а Махараджа Парікшіт слухав його з непослабною увагою, як і належить ревному учневі. І той, хто належним чином слухав «Шрімад-Бгаґаватам», і той, хто належним чином оповідав його,    —    обидва отримали користь рівною мірою. Благо в цьому випадку отримали обидва. В «Шрімад-Бгаґаватам» описано дев’ять методів відданого служіння. Коли людина вдається до хоча б кількох із них чи навіть до одного, це дає їй таке саме благо, як і коли вона вдається до всіх цих методів одночасно. Махараджа Парікшіт і Шукадева Ґосвамі вдались до перших двох з дев’яти методів: один слухав, а другий оповідав, і обидва підійшли до цього дуже серйозно. Завдяки тому обидва досягли успіху в своїх гідних хвали стараннях. Трансцендентного усвідомлення досягають саме так    —    через серйозне служіння й оспівування; інакше воно неможливе. За нинішньої доби Калі дуже популярне уявлення, що стосунки між духовним вчителем і учнем такі: духовний вчитель ніби впорскує в учня духовну силу через розряд електричного струму, який виробляє вчитель і який б’є учня так, що той непритомніє, а тимчасом вчитель, що вичерпав запас так званих духовних набутків, плаче. Така оманна пропаґанда вельми поширена в наші часи, і нещасні прості люди стають жертвою тої реклами. Нічого схожого на ці байки у стосунках між Шукадевою Ґосвамі та його великим учнем Махараджею Парікшітом ми не виявимо: мудрець віддано оповідав «Шрімад- Бгаґаватам», а цар належним чином слухав його. Царя не вдарило від духовного вчителя електричним струмом, і він не знепритомнів, коли отримав від нього знання. Отож, треба пильнувати не зловитися на рекламний гачок ошуканців, які удають із себе речників ведичного знання. Мудреці Наймішаран’ї слухали про Махараджу Парікшіта з глибокою шаною, тому що він отримав знання від Шукадеви Ґосвамі, уважно слухаючи його. Уважно слухати від істинного учителя    —    це єдиний спосіб набути трансцендентного знання, і у цій справі геть ні до чого вистави із зціленнями чи містичні чуда окультистів. Сам метод простий, однак бажаного результату можуть досягти тільки ті, хто щирий.

« Previous Next »