ВІРШ 14
качіт клам атгвтсіт
сат-кто девават сукгам
бгртур джйешгасйа рейас-кт
сарвеш сукгам вахан
качіт — кілька днів; клам — час; атга — так; автсіт — прожив; сат-кта—що його тепло приймали; дева-ват— як божественну особу; сукгам — вигоди; бгрту — брата; джйешгасйа — старшого; рейа-кт — щоб зробити йому добро; сарвешм — всіх інших; сукгам — щастя; вахан — можливе.
Махатма Відура, до кого родичі ставилися як до святого, прожив з ними якийсь час, щоб настановити на розум старшого брата і тим втішити всіх інших.
Святих, що до них належав і Відура, слід шанувати, як шанують небожителів. За тих часів небожителі нерідко відвідували такі доми, як дім Махараджі Юдгіштгіри, а люди (як, приміром, Арджуна) іноді відвідували вищі планети. Сам Нарада — космічний мандрівник, що має змогу без ніяких обмежень подорожувати всесвітом, причому не тільки матеріальним, а й духовним, часто відвідував палац Махараджі Юдгіштгіри, а інші півбоги з райських планет і поготів. Для того, щоб людина могла переноситися з однієї планети на іншу навіть у цьому тілі, потрібна тільки відповідна духовна культура. Отож, Махараджа Юдгіштгіра вітав Відуру так, як годиться вітати півбогів.
Махатма Відура вже прийняв зречений спосіб життя, а значить, він повернувся до палацу свого батька не для того, щоб насолоджуватися матеріальними вигодами. Зі своєї ласки він приймав усе, що йому пропонував Махараджа Юдгіштгіра, але насправді він жив у палаці для того, щоб допомогти звільнитися своєму старшому брату Дгрітараштрі, що був надто прив’язаний до матеріального. У битві з Махараджею Юдгіштгірою Дгрітараштра втратив усі свої володіння та нащадків, але, безпорадний, не соромився користатися з ласки й гостинности Махараджі Юдгіштгіри. Те, що Махараджа Юдгіштгіра належно утримував свого дядька, було цілком природно, проте Дгрітараштрі жити на ласкавому хлібі Юдгіштгіри зовсім не пасувало. Він пристав на це, бо вважав, що іншого виходу в нього немає. Отже Відура прийшов саме щоб просвітити Дгрітараштру і допомогти йому піднестися на вищий рівень духовного розуміння. Обов’язок просвітлених душ — рятувати падших, і Відура прийшов якраз для цього. Але розмови про духовне просвітлення так освіжають душу, що Відурині напучення Дгрітараштрі привернули увагу всіх членів родини. Його настанови уважно й терпляче слухала, насолоджуючись, уся родина. Так здобувають духовне знання. Духовне послання треба слухати з великою увагою, і якщо воно виходить з вуст свідомої своєї істинної сутности особи, воно пробудить зі сну серце зумовленої душі. І якщо зумовлена душа постійно буде слухати такі послання, вона матиме змогу дійти досконалого рівня самоусвідомлення.