ВІРШ 50

Господь сходить зі Своєї обителі (Крішналоки), найвищої планети духовного світу, щоб допомогти півбогам, що керують матеріальним світом, коли їх починають надто турбувати асури, що заздрять не тільки Господу, а й Його відданим. Ми вже зазначали, що зумовлені істоти потрапляють у матеріальне оточення за власним вибором, спонукувані сильним бажанням панувати над багатствами матеріального світу і вдавати з себе Господа всього, що вони тільки здатні сприйняти. Кожен підробляється під Бога. Між цими підробними «богами» триває гостре суперництво; їх прийнято називати асурами. Коли у світі стає надто багато асур, для відданих Господа він перетворюється на пекло. Як асури вбиваються в силу, люди, що від природи віддані Господу, а також Його чисті віддані та півбоги на вищих планетах починають молитися до Нього, прохаючи порятунку. Тоді Господь Сам сходить зі Своєї обителі чи посилає когось із Своїх відданих піднести людське, чи навіть тваринне, суспільство зі стану занепаду. Такий занепад може статися не лише в людському суспільстві, а й серед тварин, птахів чи інших живих істот, не минаючи й півбогів на вищих планетах. Щоб знищити асур Камсу, Джарасандгу, Шішупалу та інших, Господь Шрі Крішна прийшов на Землю Сам. За правління Махараджі Юдгіштгіри Господь вбив майже всіх тих асур. Тепер Він чекав тільки кінця Своєї династії, Яду-вамші, яка з’явилася у цей світ з Його волі. Він хотів забрати до Своєї вічної обителі усіх її представників перед тим, як Сам повернеться туди. Нарада, так само як перед тим Відура, не відкрив цареві, що рід Яду має ось-ось загинути, однак він натякнув цареві та його братам, щоб вони вже чекали на ці події та відхід Господа з цього світу.