ВІРШ 7
та бгуктаванта вірнтам
сіна сукхам сане
прарайванато рдж
прха теш ча ватм
там — його (Відуру); бгуктавантам — добре нагодувавши; вірнтам — і давши відпочити; сінам — що всівся; сукгам сане — зручно; прарайа-аваната — з природи дуже м’який і смиренний; рдж — цар Юдгіштгіра; прха — почав говорити; тешм ча — при них; ватм — що слухали.
Відура добре попоїв і відпочив скільки хотів. Після того йому запропонували зручне сидіння, і тоді цар звернувся до нього; усі присутні уважно слухали цареву мову.
Цар Юдгіштгіра вмів також чудово вітати будь-яких гостей, навіть якщо це були родичі. Всі члени родини тепло зустріли Відуру, обійнялися з ним і обмінялися поклонами. Після того йому влаштували все для омовіння, а тоді гойно нагодували і дали можливість добре відпочити. Коли Відура відпочив, його посадовили на зручне місце, і цар завів розмову про все, що відбувалося як у них удома, так і по всьому світі. Ось так слід приймати улюбленого друга і навіть ворога. Згідно з індійськими правилами моралі навіть якщо у дім прийшов ворог, його треба зустріти так, щоб він чувся у повній безпеці. Вороги завжди стережуться один одного, але прийшовши у дім свого ворога, людина має бути певна, що вона у повній безпеці. Це означає, що будь-якого гостя в домі слід приймати як родича, а вже доброзичливця всієї родини, як оце Відура, і поготів. Отож, Махараджа Юдгіштгіра звернувся до Відури перед усіма родичами.