ВІРШ 4
джіхма-прйа вйавахта
хйа-міра ча саухдам
піт-мт-сухд-бгрт-
дам-патін ча калканам
джіхма-прйам — обман; вйавахтам — у всіх буденних стосунках; гйа — дволичність; мірам — домішані; ча — та; саухдам — між доброзичливцями та друзями; піт — щодо батька; мт — щодо матері; сухт — доброзичливців; бгрт — між рідними братами; дам-патінм — між чоловіком та дружиною; ча — також; калканам — чвари.
Усі повсякденні стосунки та справи, навіть між друзями, осквернив обман. У родинах зникла злагода між батьками, матерями й синами, між близькими та братами. Навіть стосунки між чоловіком і дружиною зробилися натягнуті і зійшли на безупинні сварки.
ПОЯСНЕННЯ: Усю діяльність зумовленої душі супроводжують чотири незбутні вади: помилки, безумство, неспроможність і обман. Так виявляється її недосконалість, причому з чотирьох вищезгаданих вад найбільше виділяється схильність обманювати. Схильність обманювати має зумовлена душа через її протиприродне бажання панувати, яке, власне, і привело її у матеріальний світ. Істоту в її чистому стані ці закони не зумовлюють, бо вона усвідомлює, що є вічним слугою Верховної Істоти і що тому їй найліпше лишатися покірливим слугою, а не старатися стати несправжнім паном над власністю Верховного Господа. В зумовленому стані жива істота не задовольниться навіть зробившись паном над усім, що бачить око (що неможливо само по собі), і тому навіть у стосунках з найближчими і найдовіренішими вона стає слугою обману. За такого прикрого стану речей злагоди немає навіть між батьком та сином чи чоловіком та дружиною. Але спосіб позбутися прикрих незгод є, це — віддане служіння Господеві. Викорінити зі світу лицемірство можна тільки силою відданого служіння Господеві і ніяк інакше. Помітивши ті прояви незлагоди, Махараджа Юдгіштгіра дійшов висновку, що Господь пішов з Землі.