ВІРШ 44
каччіт прешгатаментга
хдайентма-бандгун
ӯнйо ’смі рахіто нітйа
манйасе те ’нйатг на рук
каччіт—чи; прешга-тамена—найдорожчого; атга— брате мій Арджуно; хдайена—найближчого; тма-бандгун— рідного друга Господа Крішни; ӯнйа — спустошений ; асмі— я є; рахіта — втративши; нітйам — назавжди; манйасе — ти думаєш; те — твого; анйатг — інакше; на — ніколи; рук — душевного розпачу.
А може, ти відчуваєш спустошеність через те, що втратив свого найближчого друга, Господа Крішну? Брате Арджуно, іншої причини для твого відчаю я просто не можу уявити.
ПОЯСНЕННЯ: Махараджа Юдгіштгіра, розпитувавшись за те, що діється у світі, уже здогадувався, що Господь Крішна зник з очей світу. А тепер глибокий відчай Арджуни його в тому впевнив, бо інших причин тому відчаєві бути не могло. В нього ще лишалися сумніви, але, згадавши слова Шрі Наради, Юдгіштгіра був змушений задати Арджуні це останнє питання.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до чотирнадцятої глави Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», назва якої «Господь Крішна йде з цього світу».