ВІРШ 35

Верховний Господь, Бог-Особа, не є ні безособистісний, ані безформний, і Його тіло невідмінне від Нього Самого, а тому Його знають як втілення вічности, знання й блаженства. «Бріхад-вайшнава Тантра» чітко каже: кожного, хто вважає, що тіло Господа Крішни складається з матеріальної енерґії, слід вигнати з громади. А якщо хтось випадком подивиться в лице такому безбожникові, він мусить негайно очиститися, стрибнувши у річку просто в одежі. Господа називають амріта, невмирущий, тому що Він не має матеріального тіла. З цього зрозуміло, що смерть Господа чи Його відхід з тіла подібні до фокусів мага. Маги вміють показувати різні трюки: ніби їх розрубують на шматки, спалюють на попіл чи силою гіпнозу роблять нечутливими, однак то все лише оманлива вистава. Насправді самого мага не розрубують, не спалюють, і в жодному з трюків він не вмирає і не втрачає свідомости. І так само Господь має безмежне розмаїття вічних форм, і Його втілення у подобі риби, яке являлось у цьому всесвіті, теж одна з тих форм. Всесвітів є безліч, і тому втілення-риба і нині провадить Свої розваги в котромусь із них. У цьому вірші використано слово дгатте («яке приймають вічно», на відміну від дгітв, «що його приймають раз»). Річ у тім, що Господь не створює втілення риби    —    Він вічно посідає таку форму і з’являється та зникає в цьому втіленні задля певної мети. У «Бгаґавад- ґіті» (7.24–25) Господь каже: «Імперсоналісти вважають, що в Мене немає тіла, що Я безформний, але тепер прийняв тіло задля певної мети і відтак є проявлений. Однак розум в таких умоглядних мислителів не дуже проникливий. Вони, можливо, й добре розуміються на Ведах, однак щодо Моїх незбагненних енерґій та Моїх вічних особистісних форм вони не знають геть нічого. Причина цього в тому, що Я лишаю за Собою право не виявляти Себе перед невідданими, закриваючи Себе Своєю містичною запоною. Невігласи, або ті, хто не має розуму, не знають, що Я посідаю вічну форму, яка не знає знищення і є нерожденна». У «Падма Пурані» сказано, що люди, які заздрять Господеві і мають до Нього лихе серце, пізнати справжньої, вічної форми Господа не здатні. У «Бгаґаватам» сказано також, що борцям колись Господь видавався блискавкою. Шішупала, коли ось-ось мав загинути від руки Господа, не бачив Його як Крішну    —    його засліпило яскраве сяйво брахмаджйоті. Отже, Свої тимчасові подоби    —    як блискавка перед Камсиними борцями чи як яскраве сяйво перед Шішупалою    —    Господь облишає, але Сам Він, наче той маг, існує вічно і не гине ні за яких умов. Час від часу Він являє такі форми асурам, а коли Він згортає видовища з тими формами, асури думають, що Господа більше не існує, як оце нерозумні глядачі вистави вважають, що мага розрізали чи що він згорів на попіл. Підсумок такий, що Господь не має матеріального тіла, і Його в Його трансцендентному тілі не змінити й не знищити.