ВІРШ 7
йат-сарайд друпада-ґехам упґатн
рдж свайавара-мукге смара-дурмаднм
теджо хта кгалу майбгіхата ча матсйа
саджджіктена дганушдгіґат ча кш
йат — що Його ласкою; сарайт — силою; друпада-ґехам — в палаці царя Друпади; упґатнм — усіх зібраних; рджм — царевичів; свайавара-мукге — на церемонії вибору нареченого; смара-дурмаднм — виповнених хтивими думками; теджа — силу; хтам — подолав; кгалу — точно; май—мною; абгіхата—протнута; ча—також; матсйа — риба-мішень; саджджі-ктена — напнувши лука; дгануш— тим луком; адгіґат—здобув; ча—також; кш — Драупаді.
Лише завдяки Його ласці та силі я зумів взяти гору над усіма царевичами, що, повні хіті, зібралися в палаці царя Друпади на церемонію вибору нареченого. Стрілою з лука я протнув рибину-мішень і так здобув руку Драупаді.
Драупаді, дочка царя Друпади, відзначалася надзвичайною вродою; коли вона стала на порі, здобути її руку запрагли майже всі царевичі. Однак Друпада Махараджа вирішив віддати дочку тільки за Арджуну і тому мусив вдатися до хитрощів. Під стелею підвісили рибину і заслонили її колесом. За умовами змагання претендент-царевич мав з лука поцілити в око тій рибині, що була за колесом, причому дивитися на саму мішень було заборонено. На землі стояв горщик з водою, в якій відбивалися риба-мішень і колесо, і цілитися треба було, дивлячись лише на тремтливе відображення на воді. Махараджа Друпада прекрасно знав, що виконати це завдання під силу лише Арджуні та ще Карні. Однак він хотів, щоб його дочка дісталася Арджуні. А серед царевичів, що їх Дгріштад’юмна, брат Драупаді, представляв їй, був і Карна. Драупаді, проте, спритно вилучила Карну з-посеред суперників Арджуни, передавши через Дгріштад’юмну, що не може прийняти за чоловіка когось нижчого від кшатрії. Становище вайшій та шудр у суспільстві менш важливе проти становища кшатрій. Карна ж був відомий як син теслі, шудри. На цій підставі Драупаді відхилила кандидатуру Карни. Коли Арджуна, перебраний за бідного брахману, влучив у мішень, що було дуже складним завданням, всі були вражені; претенденти, і Карна перший, почали жорстокий бій з Арджуною. Однак милістю Господа Крішни Арджуна, як завжди, зумів здобути блискучу перемогу над царевичами і завоювати безцінну руку Драупаді, званої ще Крішн. Тепер, після відходу Господа, що завдяки Його силі він мав таку могутність, Арджуна з жалем згадував усі ці події.