ВІРШ 9

Джарасандга був дуже могутній цар Маґадги; історія його народження і діяльности також дуже цікава. Його батько, цар Бріхадратга, був багатий і могутній цар Маґадги, однак в нього не було сина, дарма що він був одружений з двома дочками царя Каші. Ні одна з двох цариць не змогла народити йому сина, і, геть розчарований, він пішов разом з дружинами до лісу виконувати аскези. Та в лісі один великий ріші дарував йому благословення, що в нього народиться син, і дав манґо, сказавши, щоб цариці з’їли його. З’ївши плід, обидві цариці завагітніли. Дізнавшись, що обидві цариці понесли, цар дуже радів, однак належного часу цариці народили вдвох одну дитину    —    кожна по половинці. Ті дві половинки викинули у ліс. А саме в цьому лісі жила велика демониця; вона дуже зраділа нагоді поживитися ніжним м’ясом та кров’ю новонародженої дитини. З цікавости, проте, вона спробувала з’єднати половинки    —    а вони ідеально пристали одна до одної, і дитина ожила. Ту демоницю звали Джара. Зглянувшись на горе бездітного царя, вона повернула йому чудове маля. Цар дуже зрадів і схотів винагородити демоницю чим тільки вона забажає. Демониця висловила бажання, щоб дитину назвали на її честь. Ось так дитині нарекли їм’я Джарасандга    —    «той, чиї половинки з’єднала Джара, демониця». Насправді Джарасандга є частковим втіленням демона Віпрачітті. Мудреця, що він передрік Бріхадратзі народження сина і з чийого благословення цариці народили сина, звали Чандра Каушіка.

Джарасандга від народження мав демонічну вдачу і тому, природно, став великим відданим Господа Шіви, кому поклоняються усі демонічні люди та привиди. Джарасандга був вірним відданим Господа Шіви, так само як Равана. Джарасандга зазвичай офірував Господу Махабгайраві (Шіві) усіх полонених; мавши велику військову могутність, він перемагав численних царів невеликих держав і брав їх у полон, з метою пізніше забити перед Махабгайравою. У провінції Біхар, що раніше звалась Маґадга, є багато відданих Господа Махабгайрави, чи Калабгайрави. Джарасандга доводився родичем Камсі, дядькові Крішни з боку матері, і тому по його смерті став затятим ворогом Крішни. Джарасандга багато разів стинався з Ним у битві. Господь Крішна хотів вбити його, але водночас Він хотів, щоб воїни на службі в Джарасандги не постраждали. Тому для того, щоб вбити Джарасандгу, розробили спеціальний план. Крішна, Бгіма та Арджуна, перебрані за бідних брахман, прийшли до Джарасандги і попрохали в нього милостині. Джарасандга ніколи не відмовляв у милостині жодному брахмані. Він також відправляв багато жертвопринесень, але до рівня відданого служіння йому було далеко. Господь Крішна, Бгіма й Арджуна попрохали в Джарасандги, щоб той став з ними на бій, і зрештою домовились, що Джарасандга битиметься з Бгімою, єдиним, з ким він погоджувався битись. Тож вони були і гістьми, і супротивниками Джарасандги водночас. Бгіма ставав на битву з Джарасандгою щодня, і так тривало кілька днів. Зусилля Бгіми були безуспішними, й він уже став втрачати надію, але Крішна натякнув йому, що Джарасандга був у дитинстві з’єднаний з двох половинок. Тоді Бгіма розірвав тіло Джарасандги на дві частини, і так той знайшов свою смерть. Бгіма звільнив усіх царів, що їх як майбутню офіру Махабгайраві тримав у концентраційному таборі Джарасандга. Почуваючись зобов’язаними перед Пандавами, вони сплатили цареві Юдгіштгірі данину.