ВІРШ 27
очатй ару-кал сдгві
дурбгаґеводжджгіт саті
абрахмай нпа-вйдж
ӯдр бгокшйанті мм іті
очаті — оплакує; ару-кал — зі сльозами на очах; сдгві — чеснотна; дурбгаґ — як найнещасніша; іва — наче; уджджгіт—покинута; саті—що так зроблено; абрахмай — без брахманічної культури; нпа-вйдж — які видаватимуть з себе правителів; ӯдр — з нижчих класів; бгокшйанті — будуть насолоджуватися; мм — мною; іті — так.
Нині, коли Бог-Особа покинув доброчесну Землю, вона, нещасна, оплакує своє майбутнє, бо тепер нею правлять і визискують її задля власної насолоди люди з нижчих верств, що видають себе за правителів.
Правити державою повинні кшатрії, люди, здатні захищати тих, хто в скруті. Низьконароджені люди без належної підготовки, тобто люди, що не чують в собі прагнення захищати тих, хто страждає, не мають права обіймати посади правителів. На жаль, за епохи Калі низьконароджені, без належного виховання люди стають правителями на підставі голосування мас і замість захищати тих, хто страждає, створюють у суспільстві нестерпні умови. Такі правителі, нехтуючи закон, втішаються коштом добробуту своїх громадян, і тому доброчесна матір-Земля плаче, бачачи жалюгідне становище людей і тварин, своїх дітей. Ось що чекає на світ за доби Калі, коли безбожність набуває найбільшої сили. А що гідних царів, здатних викорінити безбожні тенденції, нині немає, то очистити світ від мороку корупції, хабарництва, шантажу й такого іншого вийде тільки якщо систематично навчати всіх людей науки «Шрімад-Бгаґаватам».