ВІРШ 38

Чотирьом засадам релігії    —    аскетизму, чистоті, милосердю й правдивості    —    протистоять основні характеристики безбожности: гординя, розпуста, вживання дурманних речовин та брехня. Уособлений Калі отримав від царя дозвіл жити в чотирьох чітко окреслених місцях: там, де грають в азартні ігри, допускають розпусту, п’ють вино і забивають тварин.

Шріла Джіва Ґосвамі вказує, що пити вино поза особливими випадками, визначеними в писаннях, які дозволяють це в рамках певних обрядів, як оце саутрамані-яґ’ї, а також мати стосунки з жінками поза шлюбом і вбивати тварин проти заборони писань    —    це все безбожність. Веди містять два різновиди настанов: одні    —    для праврітт, тобто тих, хто йде шляхом матеріальної насолоди, інші    —    для ніврітт, тих, хто звільнився з рабства матеріального світу. Ведичні настанови для праврітт покликані поступово скерувати їхню діяльність в напрямку до звільнення. Отже, людям у найглибшому невігластві, які ласі до вина, жінок та м’яса, дозволяють іноді пити вино, виконуючи саутрамані-яґ’ю, жити з жінкою у шлюбі і їсти м’ясо тварин, принесених у жертву. Такі вказівки ведичних писань призначені не для всіх    —    лише для певної категорії людей. А що такі настанови подано у Ведах, діяльність праврітт не вважають за адгарму. Те, що для одного їжа, для іншого може бути отрутою, і так само те, що радять людям в ґуні невігластва, може бути отрутою для людей у ґуні добра. Тому Шріла Джіва Ґосвамі Прабгу з’ясовує, що настанови писань, кожна з яких призначена для людей конкретного типу, не можна вважати за адгарму, чи безбожність. Однак по суті така діяльність є адгармою, і тому заохочувати до неї ні за яких умов не слід. Вказівки писань призначені не заохочувати до такої адгарми, а впорядкувати життя людини і поступово вивести її на шлях дгарми.

Обов’язок державних керівників    —    йти за прикладом Махараджі Парікшіта, тобто втверджувати в державі засади релігії: аскетизм, чистоту, милосердя і правдивість    —    і всіма засобами викорінювати засади безбожности: гординю, недозволені зв’язки з жінками, тобто розпусту, вживання дурманних речовин та брехню. А щоб скористатися з поганої угоди якнайліпше, уособлення Калі можна випровадити в місця азартних ігор, п’янства, розпусти й забою тварин, якщо такі існують. Якщо хтось не може позбутися цих безбожницьких звичок, його діяльність можна впорядкувати, упогодивши її з настановами писань. Жодна держава не має заохочувати їх ні за яких умов. Іншими словами, держава повинна категорично заборонити будь-які азартні ігри та махінації, пияцтво, розпусту та брехню. Якщо держава хоче зупинити розкладання людського загалу, в ній слід запровадити засади релігії, як описано далі:

1. Визначити щонайменше два дні обов’язкового посту щомісяця (аскетизм). Навіть з економічних міркувань два дні посту на місяць збережуть державі тонни їжі. До того ж це добре позначиться на здоров’ї усіх громадян.

2. Зробити обов’язковим правилом, щоб юнаки та дівчата по досягненні певного віку (двадцяти чотирьох й шістнадцяти років відповідно) одружувалися. В спільному навчанні хлопців і дівчат у школах та інститутах немає шкоди, якщо вони будуть належним чином одружені. Якщо між юнаком та дівчиною, що вчаться разом, виникають близькі стосунки, вони повинні одружитись, щоб не допустити незаконного зв’язку. Розлучення створює сприятливі умови для розпусти, і його слід скасувати.

3. Громадяни держави, особисто й сукупно, повинні віддавати на доброчинні потреби до п’ятидесяти відсотків свого заробітку, щоб за допомогою цих коштів створювати в державі та суспільстві духовну атмосферу. Треба запровадити проповідь засад «Бгаґаватам», що означає заохочувати: 1) карма-йоґу, посвяту всіх дій на задоволення Господа; 2) постійне слухання «Шрімад-Бгаґаватам» від авторитетів чи звільнених душ; 3) уславлення Господа гуртом вдома чи в місцях поклоніння; 4) різноманітне служіння бгаґаватам, особам, які проповідують «Шрімад-Бгаґаватам», і 5) життя в місцях, де атмосфера просякнута свідомістю Бога. Якщо впорядкувати життя держави на основі викладених засад, скрізь природно пошириться свідомість Бога.

Усілякі азартні ігри та махінації і навіть спекуляція в бізнесі призводять до деґрадації, і якщо держава заохочує азарт будь у чому, правдивість зникає. Юнакам та дівчатам, які перейшли межу зазначеного вище віку, слід заборонити лишатися неодруженими. Будь-які бойні слід негайно закрити й заборонити. М’ясоїдам можна дозволити їсти м’ясо тільки згідно із вказівками писань і ніяк інакше. Слід заборонити також вживати будь-які дурманні речовини, навіть сигарети, жувальний тютюн та чай.