ВІРШ 42
вшасйа нашс трін пдн
тапа ауча дайм іті
пратісандадга всйа
махі ча самавардгайат
вшасйа — бика (уособлення релігії); нашн — що втрачені; трін — три; пдн — ноги; тапа — аскеза; аучам — чистота; дайм — милосердя; іті — так; пратісандадге — відновив; всйа — сприятливими заходами; махім — Землю; ча — та; самавардгайат — довів до досконалости.
Далі цар відновив втрачені ноги уособленої релігії і сприятливими заходами значною мірою поліпшив становище Землі.
Визначивши для уособленого Калі окремі місця для життя, Махараджа Парікшіт, по суті, підманув його. Маючи перед очима Калі, Дгарму (в подобі бика) і Землю (в подобі корови), він мав змогу скласти чітке уявлення про загальний стан свого царства і тому негайно вжив належних заходів, щоб повернути бикові втрачені три ноги — аскетизм, чистоту й милосердя. А задля загального добробуту людей Махараджа Парікшіт подбав про використання золотого запасу на стабілізацію становища у світі. Безсумнівно, золото породжує обман, зловживання дурманними речовинами, розпусту, ворожнечу та насильство; однак під керівництвом істинного царя чи громадського ватажка, брахмани чи санн’ясі те саме золото може послужити на користь, щоб повернути бикові, уособленню релігії, втрачені ноги.
Отже, Махараджа Парікшіт, як колись його дід Арджуна, зібрав усе золото, яке всупереч закону хтось призначав на потурання Калі, і, як то радить «Шрімад-Бгаґаватам», використав його на санкіртана-яґ’ю. Як ми вже пропонували раніше, людина може розділити нагромаджені статки на три частини: п’ятдесят відсотків віддати на служіння Господеві, двадцять п’ять — членам родини, а решту двадцять п’ять лишити на власні потреби. Витрачати п’ятдесят відсотків прибутку на служіння Господеві чи на поширення духовного знання в суспільстві через санкіртана-яґ’ю — це прояв найвищого людського милосердя. Переважна більшість людства перебуває у темряві невігластва щодо духовних речей, а надто щодо всього, що пов’язане з відданим служінням Господеві, і тому поширювати й роз’яснювати трансцендентну науку відданого служіння — це найвище милосердя, яке можна виявити у цьому світі. Якщо кожна людина буде навчена віддавати п’ятдесят відсотків заощаджень на служіння Господеві, то це само собою неодмінно виховає аскетизм, чистоту і милосердя, і так вдасться відновити три ноги уособленої релігії. Коли аскетизм, чистота, милосердя і правдивість досить поширені, мати-Земля природно задоволена, а для Калі в людському суспільстві майже не лишається лазівок.