ВІРШ 9
м саурабхейтра учо
вйету те вшалд бгайам
м родір амба бгадра те
кгалн майі старі
м — не; саурабгейа — сину Сурабгі; атра — в моєму царстві; уча — горя; вйету — хай не буде; те — твого; вшалт — шудрою; бгайам — причина страху; м — не; роді — плач; амба — корова-матінко; бгадрам — все добре; те — тобі; кгалнм — злих; майі — поки я живий; старі — правитель або підкорювач.
Любий сину Сурабгі, відкинь смуток. Тобі нема чого боятися цього ницого шудри. І тобі, матінко корово, доки я живий, правлю державою й тримаю в покорі всіх лихих істот, теж нема чого плакати. У тебе все буде гаразд.
Під належною опікою корови й бики можуть бути лише в державі, в якій урядують правителі, подібні до Махараджі Парікшіта. Махараджа Парікшіт, звертаючись до корови, називає її матір’ю, тому що він — двічінароджений цар-кшатрія з відповідною для його становища культурою.
Сурабгами називають корів, які живуть на духовних планетах і про яких особливо піклується Сам Господь Шрі Крішна. Людину створено за образом і подобою Верховного Господа, а корову — за образом і подобою корів сурабгі в духовному царстві. У матеріальному світі людське суспільство усебічно захищає себе, але закону, що брав би під захист інтереси нащадків сурабгі,тут немає, дарма що корови самі всіляко допомагають людям, постачаючи їм чудо-їжу, молоко. Але Махараджа Парікшіт і Пандави цілковито усвідомлювали, яку важливу роль у суспільстві відіграють корови та бики і тому були готові завдати їхньому вбивці будь-якої кари, навіть скарати його на горло. В нинішньому суспільстві часами здіймаються поодинокі голоси на захист корів, однак через брак праведних правителів та належних законів корови й бики захисту так і не мають. Людське суспільство повинно визнати важливість корів та биків і, діючи за прикладом Махараджі Парікшіта, всебічно піклуватись про цих важливих тварин. Якщо ми піклуватимемось про корів і про брахманічну культуру, Господь, що дуже ласкавий до корів і брахман (ґо-брхмаа-хітйа), буде нами задоволений і подарує нам справжній мир.