ВІРШ 34
брхмааі кшатра-бандгур хі
ґха-пло нірӯпіта
са катга тад-ґхе дв-стга
сабга бгоктум архаті
брхмааі — верствою брахман ; кшатра - бандгу — сини кшатрій; хі — певно; ґха-пла — сторожові пси; нірӯпіта — визначені ; са — він ; катгам — на яких підставах ; тат-ґхе — в його (господаря) домі; дв-стга — що тримають біля дверей; са-бгам — з того самого горщика; бгоктум — їсти; архаті — заслужив.
Нащадків царського роду справедливо називають сторожовими псами, і місце їхнє — біля порогу. З якого б то дива собака мав входити у дім і вимагати, щоб йому дозволили їсти разом з господарем?
Нетямущий хлопчик-брахмана певно що дізнався, як цар попрохав у його батька води і не діждався відповіді. Він спробував виправдати негостинність свого батька зухвалими словами, що пасували невихованій дитині. Йому нітрохи не було прикро, що царя не привітали як належить. Навпаки, він подав на виправдання цієї неввічливости пояснення, характерне для брахман Калі-юґи. Він прирівняв царя до сторожового пса, бажаючи сказати, що цар не мав права входити до оселі брахмани і прохати води з його дзбана. Ці зухвалі слова зводились до того, що хоча пан, певно, і дбає за свого собаку, це не означає, що собака має вимагати поїти й годувати себе з посуду господаря. Ця оманна пиха стає причиною занепаду досконалого суспільного устрою, а з «Шрімад-Бгаґаватам» ми дізнаємося, що це почалося з нетямущого сина брахмани. Як пса ніколи не пускають до оселі, в покої, хоча й піклуються про нього, так, згідно з Шрінґою, і цар не мав права входити до оселі Шаміки Ріші. На погляд хлопця, неправий був цар, а не його батько. Так Шрінґі виправдовував те, що його батько не відгукнувся на цареве прохання напитися.