ВІРШ 14
тасмд екена манас
бгаґавн стват паті
ротавйа кіртітавйа ча
дгйейа пӯджйа ча нітйад
тасмт — тому; екена — єдиною; манас — розумовою зосередженістю; бгаґавн — Бога-Особу; стватм — відданих; паті — оборонець; ротавйа — належить слухати; кіртітавйа — на лежить прославляти ; ча — і ; дгйейа — належить пам’ятати; пӯджйа — належить поклонятись; ча — і; нітйад — постійно.
Тому людина має постійно з найвищим зосередженням слухати за Бога-Особу, прославляти, пам’ятати і вшановувати Його, оборонця Своїх відданих.
ПОЯСНЕННЯ: Найвищою метою життя є пізнати Абсолютну Істину, отож треба робити все можливе, щоб осягнути її. Чотири заняття: уславлювати, слухати, пам’ятати та поклонятись — є загальними для всіх вищезгаданих каст і станів життя. Без цих життєвих засад людина не може існувати. Хоч якою є її діяльність, вона так чи так заснована на цих чотирьох засадах. Особливо це помітно в сучасному суспільстві, вся діяльність якого певною мірою залежить від слухання та прославляння. Людина може бути виходець з будь-якої верстви суспільства, але почни щоденні газети уславлювати її — все одно, заслужено чи ні, — вона дуже швидко стає відомою особою. Часто газети роблять рекламу лідерові якоїсь політичної партії, і, завдяки такому способу прославляння, пересічний чоловічок вмить перетворюється на шановану персону. Але така рекламна хвала, коли безпідставно прославляють негідну людину, не може дати добра ані людині зокрема, ані суспільству в цілому. Рекламне галасування може мати певні тимчасові наслідки, однак дарма сподіватись з того тривалого результату. Отже, такі дії — то марна витрата часу. Кого варто уславлювати, так це Верховного Бога-Особу: то Він сотворив усе, що явлене перед нами. Ми вже обговорювали це детально на початку цієї книги, коли аналізували шлоку з «Бгаґаватам», яка починається словами джанмдй асйа. Схильність прославляти інших чи слухати про інших треба скерувати на об’єкт, що поістині гідний уславлення, — на Верховну Істоту. І тоді запанує щастя.