No edit permissions for Ukrainian

ВІРШ 20

ева прасанна-манасо
бгаґават-бгакті-йогата
бгаґават-таттва-віджна
мукта-са
ґасйа джйате

евам  —  у такий спосіб; прасанна  —  оживши; манаса  —  розум; бгаґават-бгакті  —  з відданим служінням Господеві; йоґата   —  стикаючись; бгаґават  —  стосовно Бога-Особи; таттва   —   знання ; віджнам   —   наукове ; мукта   —   звільнений ; саґасйа  —  від зв’язку; джйате  —  чиниться.

Так втвердившись у ґуні бездомісного добра, людина, розум якої ожив завдяки зв’язку з відданим служінням Господеві, на рівні звільнення від усякого матеріального спілкування здобуває позитивне наукове знання про Бога-Особу.

ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» (7.3) сказано, що з багатьох тисяч звичайних людей є хіба один щасливець, який робить зусилля, щоб досягти досконалости життя. Діяльність переважної більшости людей скеровують ґуни страсти та невігластва, тому їхнє життя вічно протікає під впливом хіті, бажання, жадоби, невігластва й сну. Серед таких людиноподібних тварин трапляється людина, що справді знає про відповідальність людського життя і, виконуючи визначені їй обов’язки, намагається зробити життя досконалим. Серед тисяч і тисяч таких людей, що не марнують свого життя, є, можливо, один, що володіє науковим знанням про Бога-Особу Шрі Крішну. Там же, в «Бгаґавад-ґіті», сказано (18.55), що набути наукового знання про Шрі Крішну можна тільки у відданому служінні (бгакті-йозі).

Це потверджено й у цьому вірші. Пізнати науково, який є Верховний Бог-Особа, чи набути досконалого знання про Нього не під силу не те що пересічній людині, ба й тому, хто вивінчав успіхом людське життя. Людина сягає досконалости життя тоді, коли усвідомлює, що вона, насправді, дух, а не витвір матерії. Відтак, збагнувши, що не має нічого спільного з матерією, людина враз відкидає свої матеріальні прагнення і оживає як духовна істота. Сягнути успіху в цьому може лише той, хто піднісся над ґунами страсти та невігластва, тобто той, хто є справжній брахмана за якостями. Брахмана уособлює саттва-ґуну, якість добра. Всі решта, хто не в ґуні добра,    —    це кшатрії, вайш’ї, шудри чи й нижчі за шудр. Завдяки добрим якостям, притаманним людині, що зійшла на брахманічний рівень, цей щабель в людському житті вважають за найвищий. Тому неможливо стати відданим, не набувши щонайменше брахманічних якостей. За своєю діяльністю відданий вже брахмана. Але це ще не все. Вже зазначалося, що брахмана має стати справжнім вайшнавою: тільки в цьому разі він стане на трансцендентний рівень. Чистий вайшнава є звільнена душа, і його становище трансцендентне навіть щодо становища брахмани. Навіть брахмана, не маючи наукового знання про Верховного Господа, перебуває все ж таки на матеріальному рівні і є зумовленою душею, хоча як брахмана, тобто людина, що досягла брахманічного рівня, він вже осягнув концепцію Брахмана, або трансцендентного. Щоб пізнати Бога-Особу Крішну, треба піднятись над рівнем брахмани і досягти рівня васудеви. Наука про Бога-Особу    —    це вищий ступінь духовної освіти для тих, хто вже оволодів трансцендентним знанням. Немудрі люди, маючи обмежене знання, не знають Верховного Господа і висувають стосовно Крішни кожний свої необґрунтовані здогади. Проте насправді людина, перебувай вона навіть на рівні брахмани, не може усвідомити науку про Бога-Особу, якщо не очистилась від скверни матеріальних ґун. Коли достойний брахмана дійсно стає вайшнавою, тоді, духовно оживши в звільненому стані, він зможе дізнатися, яким є Бог-Особа насправді.

« Previous Next »