ВІРШ 34
бгвайатй еша саттвена
локн ваі лока-бгвана
лілватрнурато
дева-тірйа-нардишу
бгвайаті — підтримує ; еша — усі ці; саттвена — в ґуні добра; локн — по всьому всесвіті; ваі — назагал; лока-бгвана — пан усіх всесвітів; ліл — ігри; аватра — втілення; анурата — прибираючи ролі ; дева — півбоги ; тірйак — низькі тварини; нара-дішу — серед людей.
Так Господь усесвітів підтримує всі планети, що їх населяють півбоги, люди й нижчі тварини. Прибираючи ролі Своїх утілень, Він провадить Свої розваги, аби привернути до Себе тих, що перебувають в ґуні чистого добра.
ПОЯСНЕННЯ: Є безліч матеріальних усесвітів, і в кожному з них — незліченні планети, населені живими істотами, які перебувають під впливом різних ґун природи і на різних рівнях розвитку. Господь (Вішну) втілюється у кожному всесвіті, в усіх різновидах суспільств живих істот. Він являє Свої трансцендентні розваги тільки для того, щоб збудити в живих істотах бажання повернутися до Нього. Свого відначального трансцендентного становища Господь не змінює ніколи, хоча, залежно від умов, у яких Він втілюється, — часу, обставин та суспільства — здається, ніби Він проявляє Себе по-різному.
Іноді Він втілюється Сам, іноді вповноважує відповідну істоту діяти за Нього, але в кожному випадку мета однакова: Господь бажає, аби нещасні живі істоти повернулися додому, до Бога. Щастя, що його так прагнуть живі істоти, не знайти у жодному куточку незліченних матеріальних планет незліченних усесвітів. Жадане вічне щастя жива істота може знайти тільки в Божому царстві, але забутливі живі істоти, перебуваючи під впливом матеріальних ґун, нічого не знають про царство Бога. Тому, щоб поширювати вість Божого царства, Господь приходить або Сам у формі втілення, або діє через Свого істинного представника — достойного сина Божого. Такі Божі втілення та Божі сини несуть благу вість не лише людському суспільству — повернутись до Бога вони закликають представників спільнот усіх форм життя: і півбогів, і інших істот, що від людей відмінні.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до другої глави Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», назва якої «Божественність та божественне служіння».