ВІРШ 4
нрйаа намасктйа
нара чаіва нароттамам
деві сарасваті вйса
тато джайам удірайет
нрйаам — Богові-Особі; нама-ктйа — віддавши шанобливі поклони; нарам ча ева — і Нараяні Ріші; нара-уттамам — найкращому з людей; девім — богині; сарасватім — владичиці вчености ; вйсам — В’ясадеві ; тата — а тоді ; джайам — все, призначене, щоб подолати; удірайет — нехай пролунає.
Раніш як оповідати «Шрімад-Бгаґаватам», який сам є засобом до перемоги, слід скласти шану Богові-Особі, Нараяні; Нара-Нараяні Ріші, найпіднесенішому з людей; матері Сарасваті, богині знання; і його авторові, Шрілі В’ясадеві.
ПОЯСНЕННЯ: Усі ведичні писання і Пурани існують на те, щоб з їхньою допомогою піднятися над найтемнішою частиною матеріального буття. Жива істота з давніх-давен надмірно прив’язана до матеріальної чуттєвої втіхи і тому перебуває в стані забуття, геть не пам’ятаючи за свій зв’язок із Богом. В матеріальному світі вічно триває боротьба за існування і вийти з неї, просто будуючи плани, неможливо. Якщо хтось насправді хоче облишити цю безупинну боротьбу за існування, він мусить поновити свій вічний зв’язок із Богом. Людині, що сподівається на порятунок, слід йти по притулок до писань — Вед та Пуран. Немудрі люди твердять, буцім між Пуранами і Ведами немає ніякого зв’язку. Але Пурани доповнюють Веди і пояснюють їх, і призначені вони для людей різних типів. Є різні люди. Одні живуть під впливом ґуни добра, інші діють в ґуні страсти, а ще інші вкриті ґуною невігластва. Пурани поділено на групи так, що, скориставшись із них, представник будь-якого класу людей зміг би поступово повернутись до свого втраченого становища і вийти з тяжкої боротьби за існування. Шріла Сута Ґосвамі показує, як слід викладати Пурани. Всі, хто прагне проповідувати ведичні писання, повинні взяти його спосіб викладу за взірець. «Шрімад-Бгаґаватам» є бездоганна Пурана, і призначена вона саме для тих, хто хоче назавжди скинути з себе пута матерії.