ВІРШ 7

ПОЯСНЕННЯ: Ті, хто дивиться на віддане служіння Верховному Господеві Шрі Крішні, як на щось подібне до матеріальних чуттєвих стосунків, може обстоювати, що тим, хто прагне усвідомити трансцендентне, явлені писання приписують виконувати жертвопринесення, роздавати милостиню, відбувати аскези, плекати знання, розвивати містичні сили і таке інше. Бгакті ж, віддане служіння Господу,    —    твердять вони    —    призначене для тих, хто не на силі виконувати діяльности вищого ряду. Зазвичай кажуть, що вчення бгакті призначене для шудр, вайшй та жінок    —    менш розумних людей. Але такі уявлення далекі від істини. Культ бгакті    —     це вершина усієї трансцендентної діяльности, а тому він є піднесений і простий водночас. Для чистого відданого, який серйозно прагне поновити свій зв’язок із Верховним Господом, нема нічого піднесенішого за бгакті, а для неофіта, що стоїть на порозі дому бгакті, цей метод надзвичайно легкий. Прийти до спілкування з Верховним Богом-Особою Шрі Крішною    —    це велика наука, і вона доступна для всіх живих істот, включно з шудрами, вайш’ями, жінками і навіть з тими, хто нижчі від низьконароджених шудр, вже не кажучи про представників вищих класів    —    достойних брахман та великих просвітлених царів. Уся інша піднесена діяльність: жертвопринесення, благодійність, аскези і т. д.,    —    це просто похідні чинності, що супроводжують чисте й наукове вчення бгакті.

Знання і зреченість     —    це два важливі чинники на шляху трансцендентного усвідомлення. Весь шлях духовного розвитку спрямовує людину до досконалого знання про все матеріальне і духовне, і плодом такого досконалого знання є те, що вона відкидає матеріальні прив’язаності і прихиляється до діяльности духовної. Всупереч гадкам небагатих на розум людей, відкинути прив’язаність до матеріальних речей не означає зробитися цілковито бездіяльним. Слово наішкарма означає «не вдаватися до діяльности, яка породжує наслідки, добрі вони, чи погані». Заперечення не означає заперечення чогось реального. Заперечувати неістотне не означає заперечувати істотне. Так само відректися від матеріального світу форм не означає, що слід відкинути абсолютну форму. Вчення бгакті призначене саме на те, щоб осягнути абсолютну форму. Коли її осягнуто, неістотні форми зникають самі собою. Той, хто плекає в собі бгакті і реально служить абсолютній формі, природно втрачає прив’язаність до речей нижчого ряду і прив’язується до речей ряду вищого. Тобто наука бгакті, найвища діяльність живої істоти, підносить її над рівнем матеріальної чуттєвої насолоди. Це є відмітна ознака чистого відданого. Він не є невіглас: він не надає ваги матеріальному і він не заплутаний в діяльність нижчих енерґій. Таких якостей не набути сухими розумуваннями. Насправді це можливо тільки ласкою Всевишнього. Висновок зі сказаного такий: той, хто є чистим відданим, посідає і всі інші чесноти, тобто знання, відреченість тощо; натомість той, хто має тільки знання чи зреченість, може й не знати основних положень вчення бгакті. Бгакті    —    це найпіднесеніша діяльність живої істоти.