ВІРШ 25

ПОЯСНЕННЯ: Друзі родин двічінароджених    —    це ті, хто народився в сім’ях брахман, кшатрій чи вайшій, тобто в сім’ях з духовними традиціями, але самі не посідають якостей своїх предків. Таких нащадків двічінароджених не визнають за двічінароджених, бо вони не мають належної чистоти. Процес очищення починається навіть до того, як дитина народилася. Очисний обряд на вкладення сімені називається ґарбгадгана-самскара. Не пройшовши ґарбгадгана-самскари, а це є духовний метод планування сім’ї, людина не може бути визнана за істинного нащадка двічінароджених. За ґарбгадгана-самскарою йдуть інші очисні обряди, один з них    —    це обряд отримання священного шнура. Під час цього обряду людина отримує духовне посвячення. Власне після цієї самскари людина має право називатися двічінародженою. Народження перше    —    це самскара вкладення сімені, а за друге мають духовне посвячення. Назвати істинним двічінародженим можна лише того, кому вдалося пройти через ці важливі самскари.

Якщо батьки не хочуть триматися духовного методу планування сім’ї і зачинають дітей просто зі страсти, їхніх дітей називають двіджа-бандгу. Двіджа-бандгу запевно не такі розумні, як достойні нащадки справжніх родин двічінароджених. Вважають, що двіджа-бандгу перебувають на тому ж рівні, що і шудри та жінки, які не дуже розумні з природи. Шудри та жінки не мають проходити через жодні самскари, крім шлюбного обряду.

Менш розумні люди, тобто жінки, шудри та недостойні діти вищих каст, не мають якостей, потрібних на те, щоб зрозуміти смисл трансцендентних Вед, і тому для них була укладена «Махабгарата». Вона призначена з’ясувати для людини мету Вед, тому в неї вміщено «Бгаґавад-ґіту», що є коротким викладом Вед. Людей менших розумових здібностей більше цікавлять історії, аніж філософія, і тому Господь Шрі Крішна повідав філософію Вед у формі «Бгаґавад-ґіти». І В’ясадева, і Господь Крішна, перебуваючи на духовному рівні, вдались до спільних зусиль, щоб зробити добро для падших людей цієї доби. В «Бгаґавад-ґіті» викладено сутність усього ведичного знання. Вона, так само як Упанішади, є першою книгою з науки про духовні цінності. Філософія веданти призначена для тих, хто вже пройшов перший ступінь духовної науки. А в царину духовного, або відданого, служіння Господеві може вступити лише той, хто вже дістав духовну «вищу освіту». Це піднесена наука, і її великий вчитель    —    Сам Господь в образі Господа Шрі Чайтан’ї Махапрабгу. Особи, яких Він уповноважив, можуть посвятити в трансцендентне любовне служіння Господеві інших.