No edit permissions for Ukrainian

ВІРШ 2

нрада увча
прарйа мах-
бгґа
бгавата каччід тман
парітушйаті ріра
тм мнаса ева в

нрада  —  Нарада; увча  —  сказав; прарйа  —  о сину Парашари; мах-бгґа—улюбленець долі; бгавата—тобі; каччіт  —  як воно; тман  —  самопізнання; парітушйаті  —  чи задовільняє; ріра  —  ототожнюючи з тілом; тм  —  себе; мнаса—ототожнюючи з розумом; ева—безперечно; в—і.

Звертаючись до В’ясадеви, сина Парашари, Нарада спитав: Чи дістав ти задоволення, ототожнюючи себе з тілом та розумом як об’єктами самопізнання?

ПОЯСНЕННЯ: Нарада дав на догад В’ясадеві, що саме є причиною його відчаю. В’ясадева був нащадок Парашари, могутнього мудреця, і мав привілей високого походження, а тому не повинен був піддаватися відчаю. Ототожнювати себе з тілом чи з розумом було не гідно його, великого сина великого батька. Коли пересічна людина невеликих знань вважає, що вона є тіло чи розум,    —    то річ звичайна; але В’ясадеві таке не пасувало. З самої своєї природи людина може стати життєрадісна тільки тоді, коли насправді втвердиться в усвідомленні своєї сутности, що трансцендентна щодо матеріальних тіла й розуму.

« Previous Next »