ВІРШ 2
нрада увча
прарйа мах-бгґа
бгавата каччід тман
парітушйаті ріра
тм мнаса ева в
нрада — Нарада; увча — сказав; прарйа — о сину Парашари; мах-бгґа—улюбленець долі; бгавата—тобі; каччіт — як воно; тман — самопізнання; парітушйаті — чи задовільняє; ріра — ототожнюючи з тілом; тм — себе; мнаса—ототожнюючи з розумом; ева—безперечно; в—і.
Звертаючись до В’ясадеви, сина Парашари, Нарада спитав: Чи дістав ти задоволення, ототожнюючи себе з тілом та розумом як об’єктами самопізнання?
ПОЯСНЕННЯ: Нарада дав на догад В’ясадеві, що саме є причиною його відчаю. В’ясадева був нащадок Парашари, могутнього мудреця, і мав привілей високого походження, а тому не повинен був піддаватися відчаю. Ототожнювати себе з тілом чи з розумом було не гідно його, великого сина великого батька. Коли пересічна людина невеликих знань вважає, що вона є тіло чи розум, — то річ звичайна; але В’ясадеві таке не пасувало. З самої своєї природи людина може стати життєрадісна тільки тоді, коли насправді втвердиться в усвідомленні своєї сутности, що трансцендентна щодо матеріальних тіла й розуму.