ВІРШ 8
рӣ-нрада увча
бгаватнудіта-прйа
йао бгаґавато ’малам
йенаівсау на тушйета
манйе тад дарана кгілам
рі-нрада — Шрі Нарада; увча — сказав; бгават — тобою; анудіта-прйам — майже не оспівана; йаа — слава; бгаґавата—Бога-Особи; амалам—найчистіша; йена— котрою; ева — несхибно; асау — Він (Бог-Особа); на — не; тушйета — втішений; манйе — вважаю; тат — ту; даранам — філософію; кгілам — нижчу.
Шрі Нарада сказав: Ти майже нічого не зробив, щоб поширити піднесену і найчистішу славу Бога-Особи. Але філософія, яка не тішить трансцендентних чуттів Господа, нічого не варта.
ПОЯСНЕННЯ: Індивідуальна д у ш а та Верховна Д у ш а, Бог-Особа, вічно зв’язані природними стосунками вічного слуги та вічного пана. Господь поширив Себе в живі істоти, щоб приймати від них любовне служіння, і тільки воно здатне вдоволити і Господа, і живі істоти. В’ясадева, великий вчений, уклав багато творів, що є викладом Вед, і вінцем їхнім є філософія «Веданти», але жодна з цих праць не підносила хвалу Богові-Особі безпосередньо. Сухі філософські розумування, навіть якщо вони стосуються трансцендентної науки про Абсолют, не приваблюють, коли прямо не вславлюють Самого Господа. Бог-Особа — це вінець трансцендентного усвідомлення. Абсолют, коли Його усвідомлюють як безособистісний Брахман чи локалізовану Наддушу, Параматму, не дає такого трансцендентного блаженства, яке дарує найвище осягнення слави Його Особи.
«Веданта-даршану» створив сам В’ясадева. Але навіть він, її автор, лишався невдоволений. То чи дістане трансцендентне блаженство той, хто читає або слухає «Веданту», якщо не звернеться безпосередньо до пояснень самого автора, В’ясадеви? З цього стає очевидно: потрібно було, щоб автор «Веданта-сутри» пояснив її у формі «Шрімад-Бгаґаватам».