ВІРШ 35
йамдібгір йоґа-патгаі
кма-лобга-хато муху
мукунда-севай йадват
татгтмддг на мйаті
йама-дібгі — йдучи шляхом практики самоопанування; йоґа-патгаі — системою йоґи (здобуття містичної тілесної сили, щоб досягти божественного стану); кма — бажання чуттєвої втіхи; лобга — жага чуттєвого задоволення; хата — приборкані ; муху — назавжди ; мукунда — Бог - Особа ; севай—служінням; йадват—як воно є; татг—так; тм — душа; аддг — по справжньому; на — не; мйаті — вдовольняється.
Через йоґу людина може й опанувати свої чуття, і тоді прагнення та хіть вже не турбуватимуть її, але самого цього замало, щоб задовольнити душу. Задоволення може дати лише служіння Богові-Особі.
ПОЯСНЕННЯ: Йоґу виконують задля того, щоб опанувати чуття. Вдавшись до фізичних засобів містичної йоґи: сидячих поз, вправ на контроль мислення, почуттів та волі, зосередження уваги, медитації — і вкінці занурившись у трансцендентне, людина може запанувати над своїми чуттями. Чуття порівнюють до отруйних змій, і йоґа призначена підкорити їх. Але Нарада Муні вказує на зовсім інший метод. Цей метод дозволяє опанувати чуття через трансцендентне любовне служіння Мукунді, Богові-Особі. Виходячи з власного досвіду, він каже, що віддане служіння Господеві куди дійовіше й практичніше за метод штучного приборкання чуттів. Служіння Господу Мукунді залучає чуття до трансцендентної діяльности, і для чуттєвого задоволення просто не лишається місця. Чуття не можуть бути бездіяльні. Стримувати їх штучно — однаково що не стримувати зовсім, адже, щойно з’являється якась нагода насолодитися, сильні, наче змії, чуття обов’язково використовують її. Історія знає багато таких прикладів: хоча б Вішвамітра Муні, що впав жертвою вроди Менаки. Проте звабно вбраній Майі, хоч як вона глибокої ночі старалася спокусити Тгакуру Харідасу, великого відданого, так і не вдалося спіймати його в свої тенета.
Смисл у тому, що без відданого служіння Господеві ані йоґа, ані сухі філософські побудови ні до чого не приведуть. Головним методом, що дозволяє піднятися до самоусвідомлення, є чисте віддане служіння Господеві, вільне од найменшої домішки діяльности задля її плодів, містичної йоґи чи умоглядної філософії. Таке чисте віддане служіння трансцендентне за своєю природою, тоді як йоґа та ґ’яна є методи підпорядковані. Коли котрась із них домішується до трансцендентного відданого служіння, воно вже не є трансцендентне — в цьому випадку його називають змішаним відданим служінням. Шріла В’ясадева, автор «Шрімад- Бгаґаватам», послідовно описує в своїй праці всі ці системи трансцендентного усвідомлення.