ВІРШ 17
іті прій валґу-вічітра-джалпаі
са снтвайітвчйута-мітра-сӯта
анвдравад даіта уґра-дганв
капі-дгваджо ґуру-путра ратгена
іті — так; прійм — любу; валґу — ніжними; вічітра — різноманітними; джалпаі — словами; са — він; снтвайітв — вдовольнивши ; ачйута-мітра-сӯта — Арджуна, що його скеровує непохибимий Господь як друг і колісничий; анвдрават — рушив слідом; даіта — захищений кавачею; уґра-дганв—озброєний страшною зброєю; капі-дгваджа— Арджуна; ґуру-путрам — сина наставника військової справи; ратгена — піднявшись на колісницю.
Такими словами Арджуна, що його як друг і колісничий скеровує нехибимий Господь, заспокоїв любу дружину. Він надяг обладунок і, взявши страхітливу зброю, зійшов на колісницю, щоб наздогнати Ашваттгаму, сина свого наставника з воєнного мистецтва.