ВІРШ 18
там патанта са вілакшйа дӯрт
кумра-ходвіґна-ман ратгена
пардрават пра-паріпсур урвй
йвад-ґама рудра-бгайд йатг ка
там — його; патантам — який налітав, наче вихор; са — він; вілакшйа — бачачи; дӯрт — здалека; кумра-х — вбивця царевичів; удвіґна-ман — зі стурбованим розумом; ратгена — колісницею; пардрават — пустився втікати; пра — життя; паріпсу — щоб захистити; урвйм — швидко; йват-ґамам — втікаючи; рудра-бгайт — боячись Шіви; йатг — як; ка — Брахм (або арка — Сур’я).
Ашваттгама, вбивця царевичів, ще здалека вгледів Арджуну, що стрімко наближався до нього. У смертельнім страхові він, рятуючи життя, кинувся тікати на своїй колісниці; так колись у страхові тікав од Шіви Брахма.
ПОЯСНЕННЯ: Від того, як прочитати у вірші: ка чи арка, залежить, про яку з двох описаних у Пуранах подій йдеться. Ка вказує на таку подію: колись Брахма, зачарований красою власної доньки, почав переслідувати її. Це дуже розгнівало Шіву, і він із тризубом кинувся на Брахму. Рятуючись, Брахмаджі в страхові кинувся тікати. Якщо ж прочитати арка, то це буде посилання на «Вамана Пурану». Колись жив демон на ім’я Від’юнмалі. На подарованому йому золотосяйному літальному кораблі він відтворював сонячний рух з діаметрально протилежного до Сонця положення, і сліпуче сяйво від його корабля розсіювало темряву ночі. Це розгнівало бога Сонця, і він розплавив корабель нищівним промінням. Від того розлютився Господь Шіва. Він напав на бога Сонця, і той втікав, аж упав коло Каші (Варанасі). Від того часу те місце стало називатися Лоларка.