ВІРШ 17
брахма-теджо-вінірмуктаір
атмаджаіх саха кршнайа
прайанабгімукхам кршнам
ідам аха пртга саті
брахма-теджа — від випромінення брахмастри; вінірмуктаі — звільненими від; тма-джаі — разом зі своїми синами; саха — з; кшай — Драупаді; прайа — який від’їздив; абгімукгам — до; кшам — Господа Крішни; ідам — це; ха — сказала; птг — Кунті; саті — доброчесна й віддана Господеві.
По тому Господь Крішна зібрався рушати у зворотню путь. Кунті, праведна віддана Господа, та п’ятеро її синів разом із Драупаді, врятовані від випромінення брахмастри, звернулися до Нього з такими словами.
ПОЯСНЕННЯ: Кунті тут описано як саті, тобто вірну, бо її відданість Господеві Шрі Крішні бездомісна. В молитвах, що їх вона зараз піднесе до Господа Крішни, виллється сама її душа. Вірний відданий Господа ніколи, навіть у найбільшій небезпеці, не звертається по захист до інших — ні до людей, ні до півбогів. Ця риса була притаманна всім Пандавам. Вони знали тільки Крішну, а тому Він був завше готовий допомогти їм будь у чому і за будь-яких обставин. Така трансцендентна природа Господа. Він відповідає Своєму відданому взаємністю, тому що той залежить від Нього. Отже, не слід шукати допомоги у недосконалих істот чи у півбогів. По будь-яку допомогу слід звертатись до Господа Крішни: Він на силі врятувати Свого відданого. Вірний відданий ніколи не просить у Господа допомоги, але Господь Сам завжди прагне допомогти йому.