ВІРШ 42

ПОЯСНЕННЯ: Досконалости у чистім відданім служінні істота сягає тоді, коли всю увагу зосереджує на трансцендентному любовному служінні Господеві. Обірвати пута інших прив’язаностей не означає цілковито відкинути всі тонкі почуття, як, наприклад, любов до когось    —    це неможливо. Жива істота, хоч би хто вона була, обов’язково відчуває любов до когось, бо це є ознака життя. Ознак життя, як ото бажання, гнів, прагнення, привабленість до когось та інші, знищити неможливо. Треба тільки змінити об’єкт, на який наші почуття спрямовані. Цілковито відмовитись від бажань не вийде, проте у відданому служінні з бажання задовольняти чуття вони перемінюються на бажання служити Господеві. Так звана «любов» до родини, суспільства, батьківщини й таке інше    —    це по суті різні ступені чуттєвого задоволення. Але якщо такі бажання змінити на бажання задовольняти Господа    —    це вже називається відданим служінням.

З «Бгаґавад-ґіти» знаємо: Арджуна, дослухаючись лише до своїх бажань, не хотів битися зі своїми братами й іншими кревними. Однак, вислухавши Господнє послання, «Шрімад Бгаґавад-ґіту», він відмовився від свого рішення задля того, щоб служити Крішні. Цей вчинок зробив його славетним відданим Господа, і всі писаннях наводять Арджуну як приклад відданого, який служінням Господеві в дружбі досягнув духовної досконалости. І битва, і дружба, і Арджуна, і Крішна залишились ті самі, тільки Арджуна, виконуючи віддане служіння, зробився іншим. Так само й у молитвах Кунті йдеться за докорінну зміну характеру діяльности. Шріматі Кунті хотіла неухильно служити Господеві і молила Його про це. Така бездомісна відданість є остаточною метою життя. Зазвичай наша увага відхиляється на служіння, не пов’язане з Богом чи не узгоджене з Господнім задумом. Коли ж ми всі свої наміри пов’язуємо із служінням Йому, і коли в такому служінні чуття очищуються, це називають чистим бездомісним відданим служінням. Шріматі Кунтідеві прагнула цієї досконалости й благала Господа, щоб Він дарував їй це.

В її любові до Пандав і Врішні немає нічого, що суперечило б відданому служінню Господеві, бо служіння Йому й служіння Його відданим тотожні. Іноді служіння відданому має цінність вищу проти служіння Господеві. Але в цьому разі прив’язаність Кунтідеві до Пандав та Врішні була заснована на родинному зв’язкові. Прив’язаність на основі матеріальних родинних зв’язків належить до майі, бо тілесні та розумові зв’язки породжує зовнішня енерґія. Істинна спорідненість душ    —    в їхній спорідненості з Верховною Душею. Бажаючи обірвати сімейні пута, Кунтідеві мала на увазі спорідненість оболонок. Спорідненість оболонок є причиною матеріального рабства, натомість духовна спорідненість приводить до свободи. Ця спорідненість між душами виникає у взаєминах із Наддушею. Дивитись у темряві означає нічого не бачити. Але дивитись при світлі сонця означає бачити і сонце, і все інше, не видиме в темряві. Саме це відбувається у відданому служінні.