ВІРШ 21
сарвтмана сама-до
хй адвайасйнахакте
тат-кта маті-ваішамйа
ніравадйасйа на квачіт
сарва-тмана — той, хто присутній у кожнім серці; сама-да — той, хто однаково доброзичливо ставиться до всіх і кожного; хі — безперечно; адвайасйа — Абсолюту; анахакте — той, хто вільний від будь-якого матеріального ототожнення себе з оманним его; тат-ктам — усе, що Він робить; маті — свідомість; ваішамйам — розрізнення; ніравадйасйа — той, хто вільний від прив’язаностей; на — ніколи; квачіт — на жоднім рівні.
Він, Абсолютний Бог-Особа, присутній у кожнім серці. Він однаково добрий до всіх і вільний від двоїстости оманного его. Тому все, що Він робить, вільне від матеріальної скверни. Він є абсолютно врівноважений.
ПОЯСНЕННЯ: Господь є абсолютний, а тому немає нічого, крім Нього. Він — кайвал’я, тобто поза Ним немає нічого. Всі і все є виявом Його енерґії, а тому Він присутній скрізь у формі Своєї енерґії, що невідмінна від Нього. Сонце тотожне кожному відтинкові і кожній корпускулі своїх променів — так само і Господь поширюється через Свої різноманітні енерґії. Він — це Параматма, Наддуша, що, перебуваючи в кожній живій істоті, здійснює верховний провід, і вже через це Він колісничий і радник усіх живих істот. Отож, коли Він виступає в ролі колісничого Арджуни, це ніяк не позначається на Його піднесеному становищі. Тільки завдяки силі служіння Свого відданого Він виступає в ролі його колісничого або посланця. Бувши абсолютно духовною сутністю, Він цілковито виходить за межі матеріального уявлення про буття, а тому для Нього немає дій нижчих чи вищих. Абсолютний Бог-Особа, Він не має оманного его і тому ніколи не ототожнює Себе з тим, що є відмінне від Нього. Для Нього не існує двоїстости, притаманної для его в матеріальній концепції буття. Тому Він не почувається приниженим, коли стає колісничим Свого чистого відданого. Саме в цьому велич чистого відданого: тільки йому може служити люблячий Верховний Господь.