ВІРШ 42
там імам ахам аджа аріра-бгдж
хді хді дгішгітам тма-калпітнм
пратідам іва наікадгркам ека
самадгі-ґато ’смі відгӯта-бгеда-моха
там — цей Бог-Особа; імам — нині присутній переді мною; ахам — я; аджам — нерожденний; аріра-бгджм — зумовленої душі; хді — в серці; хді — в серці; дгішгітам — перебуває; тма — Наддуша; калпітнм — умоглядних філософів; пратідам — у всіх напрямках; іва — наче; на екадг — не один; аркам — сонце; екам — лише один; самадгі-ґата асмі — я увійшов у медитативний транс; відгӯта — звільнившись; бгеда-моха — від хибних уявлень про двоїстість.
Тепер я можу медитувати у цілковитім зосередженні на єдиного Господа, Шрі Крішну, що зараз стоїть переді мною, бо я вже піднявся над хибними уявленнями двоїстости щодо Його присутности у кожнім серці, навіть в серцях умоглядних філософів — Він перебуває в кожнім серці. Хоча сонце можна сприймати по-різному, воно завжди одне.
ПОЯСНЕННЯ: Господь Шрі Крішна — це єдиний Абсолютний Верховний Бог-Особа, проте Своєю незбагненною енерґією Він поширив Себе у Свої численні повні частки. Причина концепції двоїстости — незнання про незбагненну енерґію Господа. У «Бгаґавад-ґіті» (9.11) Господь каже, що лише дурні вважають Його за звичайну людину. Такі позбавлені розуму люди нічого не знають за Його незбагненні енерґії. Через цю Свою незбагненну енерґію Він присутній у кожнім серці, як скрізь у світі над кожним сяє сонце. Параматма, один з аспектів Господа, є поширенням Його повних часток. Господь через Свою незбагненну енерґію поширює Себе в кожне серце як Параматма, а сяйвом Свого тіла Він поширює Себе як сліпуче сяєво брахмаджйоті. У «Брахма- самхіті» сказано, що брахмаджйоті — це сяйво Його особи. Отже, між Ним Самим, сяйвом Його тіла (брахмаджйоті) чи Його повними частками , як-от Параматма, ніякої різниці не існує. Менш розумні люди, несвідомі цієї істини, вважають, що брахмаджйоті та Параматма відмінні від Шрі Крішни. Розум Бгішмадеви цілковито очистився від цієї хибної концепції двоїстости, і Бгішмадева відчував велике задоволення, усвідомлюючи, що Господь Шрі Крішна перебуває у всьому сущому і немає нічого поза Ним. Такого просвітлення досягають тільки великі махатми, віддані. У «Бгаґавад-ґіті» (7.19) сказано, що Всудева — це все у всьому, і що поза Всудевою нічого не існує. Всудева, чи Господь Шрі Крішна, є відначальна Верховна Особа, як потверджує в цьому вірші один з махаджан. І віддані-початківці, і чисті віддані повинні йти слідами Бгішмадеви. Таким є шлях відданого служіння.
Бгішмадева поклоняється Господу Шрі Крішні у формі Партга-саратгі, а ґопі поклоняються цьому самому Крішні у Вріндавані як найпривабливішому Ш’ямасундарі. Іноді не дуже розумні вчені припускаються помилки, вважаючи, що Крішна на полі битви Курукшетра і Крішна у Вріндавані — це різні особистості. Але Бгішмадева вільний від цієї помилкової думки. Навіть мета, якої прагне імперсоналіст, — це теж Крішна в Його формі безособистісного джйоті, і мета йоґа, Параматма, — це теж Крішна. Крішна — це і брахмаджйоті, і локалізована Параматма; але у брахмаджйоті чи Параматмі немає Крішни і чудових взаємин з Ним. Крішна у Своїм особистіснім аспекті — це і Партга-саратгі, і Ш’ямасундара Вріндавани, натомість у Своєму безособистісному аспекті брахмаджйоті чи у Своєму аспекті Параматми Він не перебуває. Великі махатми, одним з яких є Бгішмадева, володіють знанням про всі ці різні аспекти Господа Шрі Крішни, і тому вони поклоняються Йому, знаючи, що Він є джерело всіх інших аспектів Господа.