ВІРШ 43

ПОЯСНЕННЯ: Стан, в якому був Бгішмадева, покидаючи своє матеріальне тіло, називається нірвікалпа-самадгі: Бгішма своїм єством занурився у думки про Господа і розумом поринув у спогади за Його різноманітні діяння. Він оспівував велич Господа і очима споглядав Господа, що стояв перед ним власною особою. Так вся його діяльність невідхильно зосередилася на Господі. Це найвищий ступінь досконалости, і, практикуючи віддане служіння, кожен може досягнути його. Віддане служіння Верховному Богові-Особі складають дев’ять основних різновидів служіння: 1) слухати, 2) оспівувати, 3) пам’ятувати, 4) служити Його лотосовим стопам, 5) поклонятись Йому, 6) молитись, 7) виконувати Його накази, 8) дружити з Ним і 9) повністю віддати себе Йому. Кожен окремо взятий метод чи всі вони разом однаково здатні наділити виконавця бажаним плодом, однак треба практикувати їх постійно й під керівництвом досвідченого відданого Господа. Перший з них, слухання,    —    найважливіший, а тому людині, котра серйозно бажає досягти наприкінці життя такого ж рівня, як Бгішмадева, обов’язково слід слухати «Бгаґавад- ґіту», а пізніше й «Шрімад-Бгаґаватам». Унікального становища, в якому був Бгішмадева в час смерти, можна досягти, навіть якщо ми не матимем перед очима Господа Крішни власною особою: Його слова в «Бгаґавад-ґіті» та «Шрімад- Бгаґаватам» тотожні Йому Самому. Вони є Господь, втілений у звуці, а тому, вдавшись до них, людина може зробити себе гідною досягти рівня Шрі Бгішмадеви, одного з восьми Васу. Помирають, коли надходить визначений час, і люди, і тварини, але той, хто помирає, як Бгішмадева, сягає рівня досконалости, тимчасом як той, хто йде з життя примусово, зв’язаний законами природи, помирає, наче тварина. У цьому і полягає різниця між людиною та твариною. Людині життя дане власне на те, щоб померти, як Бгішмадева.