ВІРШ 44

ПОЯСНЕННЯ: Коли жива істота входить, чи занурюється в безмежну вічність Верховного Абсолюту, це означає, що вона повертається до своєї рідної предвічної домівки. Усі живі істоти є невід’ємні складові частки Абсолютного Бога- Особи, і тому кожен вічно перебуває з Ним у стосунках слуги і пана. Як всі складові частини служать цілому механізмові, так і Господу служать усі Його невід’ємні частки. Як будь-яка від’єднана від цілого механізму деталь втрачає цінність, так нічого не варта будь-яка з невід’ємних часток Абсолюту, відлучена від служіння Йому. Всі живі істоти в матеріальному світі    —    це відокремлені складові частки верховного цілого, і вони вже не мають такої цінности, як невід’ємні частки у відначальному стані. Проте вічно вільних живих істот, з’єднаних з вищим цілим, набагато більше. Матеріальна енерґія Господа, Дурґа-шакті, що діє як наглядач у в’язниці, опікується відокремленими складовими частками Господа, примушуючи їх жити зумовленим життям у покорі законам матеріальної природи. Коли жива істота усвідомлює це, вона намагається повернутися додому, до Бога, і так починає прагнути духовного. Це прагнення називають брахма-джіґ’яса, тобто пошуком Брахмана. Цей пошук брахма- джіґ’яса успішний, якщо до нього додані знання, зреченість та віддане служіння Господеві. Ґ’яною, знанням, вважають вичерпне знання щодо Брахмана, Всевишнього; зреченість означає відмову від матеріальних прив’язаностей, а віддане служіння    —    це практика, яка дає живій істоті змогу повернутись до свого відначального стану. Живих істот, які гідні увійти в царство Абсолюту, називають ґ’яні, йоґи та бгакти. Ґ’яні та йоґи входять у безособистісне випромінення Всевишнього, а бгакти переносяться на духовні планети, що відомі під назвою Вайкунтги. На тих планетах панує Верховний Господь у Своїй формі Нараяни, а здорові незумовлені живі істоти живуть там, виконуючи любовне служіння Господеві як слуги, друзі, батьки чи кохані. Незумовлені істоти там насолоджуються життям з Господом у цілковитій свободі, тоді як імперсоналісти    —    ґ’яні та йоґи    —    потрапляють у безособистісне сяйво планет Вайкунтги. Планети Вайкунтги самосяйні, як сонце, а сяйво, що вони випромінюють, називається брахмаджйоті. Брахмаджйоті простягається безмежно, а матеріальний світ є просто вкритою часткою незначної частини брахмаджйоті. Це покриття тимчасове і тому є свого роду ілюзією.

Як чистий відданий Господа, Бгішмадева перенісся на одну з планет Вайкунтг духовного царства, де серед незумовлених істот, що повсякчас занурені у служіння Господеві, Він царює у Своїй вічній формі Партга-саратгі. У стосунках між Бгішмадевою та Господом проявились любов та ніжність, які завжди зв’язують Господа та Його відданого. Бгішмадева безнастанно думав за Господа в Його формі Партга-саратгі, а Господь особисто був поряд із Бгішмадевою, коли він відходив до трансцендентного світу. В цьому    —    найвища досконалість життя.