ВІРШ 49
пітр чнумато рдж
всудевнумодіта
чакра рджйа дгармеа
піт-паітмаха вибгу
пітр — своїм дядьком Дгрітараштрою; ча — та; анумата— з його схвалення; рдж — цар Юдгіштгіра; всудева-анумодіта — що потверджував і Господь Шрі Крішна; чакра — виконував; рджйам — царювання; дгармеа — відповідно до кодексу законів урядування; піт — батько; паітмахам — предок; вібгу — так само великий, як.
Від того часу великий праведний цар Махараджа Юдгіштгіра почав врядувати у своєму царстві у повній згоді з законами і приписами царювання, які схвалив його дядько і затвердив Господь Крішна.
ПОЯСНЕННЯ: Махараджа Юдгіштгіра не був просто збирачем податків. Він завжди свідомо ставився до своїх царських обов’язків, що не менш важливі, як обов’язки батька чи духовного вчителя. Завдання царя — піклуватися добробутом своїх підданих у всіх сферах: соціальній, політичній, економічний і духовній. Цар мусить розуміти, що людська форма життя існує на те, щоб визволити зумовлену душу з матеріального рабства, а тому його обов’язок — слідкувати, щоб за його підданими була належна турбота, яка дозволяла б їм піднятись на цей найвищий рівень досконалости.
Махараджа Юдгіштгіра, як будемо бачити з дальшої глави, неухильно дотримувався цих засад. Він не лише дотримувався їх усіх — його дії схвалював його старий дядько Дгрітараштра, досвідчений політик, і підтримував Господь Крішна, що повідав філософію «Бгаґавад-ґіти».
Махараджа Юдгіштгіра — це ідеальний монарх. Монархічна система правління на чолі з навченим свого діла царем, яким був Махараджа Юдгіштгіра, не йде ні в яке порівняння ні з якими іншими формами правління і куди вища за будь- які сучасні республіки чи уряди «від народу і для народу». Основна маса людей, і особливо за доби Калі, від народження шудри, зазвичай вони низького походження, невиховані, нещасливі і перебувають у поганому товаристві. Сучасним людям невідомо, в чому полягає найвища досконалість життєвих прагнень. Тому голоси таких безвідповідальних виборців нічого не варті, і ті, кого обирають таким голосуванням, не можуть бути відповідальними головами держави, яким був Махараджа Юдгіштгіра.
Так закінчується пояснення Бгактіведанти до дев’ятої глави Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», назва якої «Відхід Бгішмадеви у присутності Господа Крішни».