ВІРШ 12

ПОЯСНЕННЯ: Шріла Шукадева Ґосвамі пояснив Махараджі Парікшіту в своїх настановах, що кожна проґресивна цивілізована людина повинна повторювати святе ім’я Господа. Прагнучи підбадьорити царя, якому лишалося жити тільки сім днів, Шріла Шукадева Ґосвамі запевняє, що ліпше прожити одну мить, досконало усвідомлюючи найвищу мету життя, аніж жити сотні років марно, не розуміючи головних проблем життя. Найвища мета    —    це вічне життя у повному знанні та блаженстві. Спантеличені зовнішніми принадами матеріального світу, люди, які дбають про задоволення своїх тваринних потреб і живуть за гаслом «їж-пий-веселись», просто марнують життя, не помічаючи, як пролітають цінні роки. Треба глибоко усвідомити, що людська форма життя дана зумовленій душі для того, щоб вона змогла досягти духовного успіху, а найпростіший метод для цього    —     це повторювати святе ім’я Господа. Ми вже певною мірою обговорили це в поясненні до попереднього вірша. Можна докладніше розглянути, які бувають образи проти лотосових стіп святого імені.

Образи проти стіп святого імені глибоко проаналізував Шріла Джіва Ґосвамі Прабгу, наводячи багато відповідних цитат з істинних писань. На основі «Вішну-ямала Тантри» Шріла Джіва Ґосвамі доводить, що, просто повторивши святе ім’я Господа, можна звільнитись від наслідків усіх гріхів. «Маркандея Пурана», яку цитує Шрі Ґосваміджі, вказує, що ні в якому разі не можна ганити Господнього відданого чи слухати, як хтось інший принижує його гідність. Блюзнірові слід відрізати язик, а якщо це неможливо, то ліпше накласти на себе руки, ніж слухати, як чорнять відданого. Звідси зрозуміло, що не можна ані слухати, як ганять відданого, ані допускати цього.

Що ж стосується до різниці між святим іменем Господа та іменами півбогів, явлені писання (Б.-ґ. 10.41) свідчать: всі істоти з незвичайною могутністю    —    це лише частки верховного владики всіх сил, Господа Крішни. Окрім Самого Господа, всі інші підпорядковані комусь. Немає нікого, хто був би незалежним від Господа. Немає нікого, хто перевершував би силою Господа чи хоча б міг зрівнятися з Ним, а отже немає й іншого імені, що було б так само могутнє, як святе ім’я Господа. Той, хто повторює святе ім’я Господа, має доступ до енерґії з усіх джерел разом взятих і дістає всі благословення, які тільки може хтось обіцяти, і навіть більше. Тому не можна прирівнювати святе ім’я Господа до будь- якого іншого імені. Брахмі, Шіві та й будь-кому іншому з могутніх півбогів ніколи не зрівнятися з Верховним Господом Вішну.

Святе ім’я Господа своєю могутністю безперечно може звільнити від наслідків вчинених гріхів, однак якщо хтось хоче користатися з цієї трансцендентної могутности святого імені Господа і робити ниці вчинки далі, то він останній негідник. Такому негіднику немає прощення ні в Господа, ні в будь-кого з Його представників.

Отож людина повинна присвятити своє життя на те, щоб усіма можливими способами уславлювати Господа, стараючись при тому не чинити образ. Таке життя, чи навіть одна мить такого життя, незрівнянно цінніше за найтриваліше життя в невігластві. Життя в невігластві подібне до життя дерева чи інших істот, які живуть, буває, тисячі років, але духовно не розвиваються ніяк.