ВІРШ 14
тавпй етархі кауравйа
саптха джівітвадгі
упакалпайа тат сарва
твад йат смпарйікам
тава — твоя; апі — також; етархі — отже; кауравйа — о народжений в родині Куру; саптхам — сім днів; джівіта — тривалість життя; авадгі — обмежена; упакалпайа — виконай; тат — ці; сарвам — всі; тват — за цей час; йат — які; смпарйікам — обряди підготовки до наступного життя.
А тобі, Махарадже Парікшіте, лишилося жити ще сім днів, і за цей час ти встигнеш виконати всі обряди, які забезпечують найліпшу долю в наступному житті.
ПОЯСНЕННЯ: Шукадева Ґосвамі навів приклад Махараджі Кгатванґи, що підготував себе до наступного життя за дуже короткий час, і тепер підбадьорює Махараджу Парікшіта. Він вказує, що в розпорядженні Махараджі Парікшіта залишається ще аж сім днів, а тому він має досить часу підготуватися до наступного життя. Непрямо Ґосвамі дає Махараджеві Парікшіту зрозуміти, що у відпущені сім днів йому треба знайти притулок у звуковому образі Господа і таким чином досягнути звільнення. Іншими словами, слухати «Шрімад- Бгаґаватам» у тій формі, в якій Шукадева Ґосвамі повідав його Махараджі Парікшіту, — це найліпший спосіб підготувати себе до наступного життя, і він доступний кожному. Передсмертні обряди — це не просто формальність. Якщо людина подбає про те, щоб створити певні умови, описані в дальших віршах, це допоможе їй досягнути вищого призначення в наступному житті.