ВІРШ 17
абгйасен манас уддха
трівд-брахмкшара парам
мано йаччгедж джіта-всо
брахма-біджам авісмаран
абгйасет — треба практикувати ; манас — розумом ; уддгам — священний; трі-вт — складений з трьох; брахма- акшарам — трансцендентних літер; парам — верховний; мана — розум; йаччгет — опанувати; джіта-вса — впорядкувавши дихання; брахма — абсолютне; біджам — сім’я; авісмаран — не забуваючи.
Сидячи таким чином , треба зосередити розум на трьох трансцендентних літерах [а-у-м]. Впорядковуючи дихання, треба приборкувати розум, щоб не забувати цього трансцендентного сімені.
ПОЯСНЕННЯ: Омкара, чи пранава, — це сім’я трансцендентного усвідомлення. Вона складається з трьох трансцендентних літер а-у-м. Повторюючи її про себе і разом з тим реґулюючи дихання, можна приборкати занурений в матерію розум. Це трансцендентний, хоча й механічний, метод входження у транс, і його розробили й випробували великі містики. Цим методом можна змінити узвичаєний плин думок. Розум не потрібно намагатись знищити. Знищити бажання чи зупинити діяльність розуму неможливо , однак треба скерувати діяльність розуму в інше русло, щоб розвинути в собі бажання працювати над духовним усвідомленням. Розум — це осереддя діяльности всіх чуттів, а тому, коли змінюється напрям думок, почуттів і бажань, природно змінюється і напрям діяльности знарядь розуму, чуттів.
Омкара — це сім’я всіх трансцендентних звуків, і тільки трансцендентний звук може зробити бажану зміну в розумі й чуттях. Навіть людина з розумовими відхиленнями може вилікуватись завдяки трансцендентному звуку . « Бгаґавад -ґіта» визнає пранаву (омкару) за пряме, безпосереднє уособлення Абсолютної Істини. Якщо хтось не в стані повторювати безпосередньо святого імені Господа, як рекомендовано вище, він може просто повторювати пранаву (омкару). Омкара — це форма звернення до Господа, щось на зразок «О мій Господи!», аналогічно до ом харі ом, що означає «О мій Господи, Верховний Боже-Особо!». Як ми вже пояснювали, святе ім’я Господа невідмінне від Нього Самого. Це саме повною мірою стосується і до омкари. Тільки що цей механічний метод повторення в розумі пранави (омкари) одночасно з реґулюванням віддиху являє собою підготовчий етап самоусвідомлення для тих, хто неспроможний своїми недосконалими чуттями збагнути трансцендентної особистої форми чи імені Господа (тобто, сказати інакше, для неофітів).
Трансцендентні ім’я, форма, якості, розваги Бога-Особи і все інше, пов’язане з Ним, як уже не раз сказано, — незбагненні для наших нинішніх матеріальних чуттів, а тому треба стати на цей шлях трансцендентного усвідомлення і використати розум, що є осереддям діяльности чуттів. Віддані зосереджують розум безпосередньо на Особистості Абсолютної Істини. Але ті, хто не в змозі збагнути особистісного аспекту Абсолюту, проходять підготовку через зосередження розуму на Його безособистісному аспекті і так готують себе до вищого ступеня.