ВІРШ 7
прйеа мунайо рджан
нівтт відгі-шедгата
наірґунйа-стг раманте сма
ґуннукатгане харе
прйеа — головно ; мунайа — всі мудреці ; рджан — царю ; нівтт — понад ; відгі — реґулівними засадами; шедгата — понад обмеженнями; наірґуйа-стг — що перебувають на трансцендентному рівні; раманте — черпають насолоду ; сма — певно ; ґуа - анукатгане — в описі слави ; харе— Господа.
Царю Парікшіте, найвищі трансценденталісти, які вже піднялись понад реґулівними засадами та обмеженнями, черпають найбільшу насолоду в описах Господньої величі.
ПОЯСНЕННЯ: Трансценденталісти найвищого рівня — це звільнені душі, а тому вони не підлягають приписам реґулівних засад. Натомість початківець, який прагне піднятися на духовний рівень, повинен діяти під керівництвом духовного вчителя, дотримуючись реґулівних засад. Того, хто щойно взявся до духовної практики, можна порівняти з пацієнтом, якого лікує лікар, приписуючи певні обмеження. Звільнені душі також переважно черпають насолоду в описах трансцендентних діянь Господа. Як уже сказано вище, Нараяна, Харі, Бог-Особа, перебуває поза межами матеріального творіння, і тому Його форма та якості не матеріальні. Досягнувши вершин трансцендентного пізнання, найвищі трансценденталісти, тобто звільнені душі, усвідомлюють становище Господа і тому черпають насолоду в обговоренні трансцендентних властивостей Господніх ігор. У «Бгаґавад-ґіті» (4.9) Бог-Особа проголошує, що Його з’явлення та діяння цілковито трансцендентні, дівйам. Звичайна людина, перебуваючи під ілюзією матеріальної енерґії, вважає за очевидне, що Господь — такий самий, як ми, і тому не хоче визнати трансцендентної природи Господніх форми, імені та ін. Найвищим трансценденталістам немає діла ні до чого матеріального, а тому їхня цікавість до діянь Господа неспростовно свідчить, що Господь не є один з нас, жителів матеріального світу. Ведичні писання так само підтверджують, що Верховний Господь один, але Він провадить Свої трансцендентні розваги в товаристві Своїх бездомісних відданих і водночас перебуває у серці кожної живої істоти як Наддуша, поширення Баладеви. Отже, найвищий рівень трансцендентного усвідомлення — це не злитися з Його безособистісним буттям, Брахманом, як цього прагнуть імперсоналісти-моністи, а черпати насолоду, слухаючи про трансцендентні якості Господа та описуючи їх. Істинну трансцендентну насолоду може дати душі уславлення трансцендентного Господа, а не усвідомлення своєї єдности з Його безособистісним аспектом. Є, проте, й інші трансценденталісти, які не належать до найвищого рівня і які не черпають насолоди в описах трансцендентних діянь Господа. Вони обговорюють Господні діяння радше формально, маючи на меті розчинитись у Його існуванні.