ВІРШ 9
парінішгіто ’пі наірґунйа
уттама-лока-лілай
ґгіта-чет рджарше
кгйна йад адгітавн
парінішгіта — на рівні повного самоусвідомлення; апі — хоча; наірґуйе — в трансцендентному; уттама — сповнений світла знання; лока — вірш; лілай — розвагами; ґхіта — приваблений; чет — увагу; рджарше — праведний царю; кгйнам — опис; йат — цей; адгітавн — я вивчив.
О праведний царю! Я, безперечно, був уже цілковито на трансцендентному рівні, а проте опис розваг Господа, що Його оспівують піднесені вірші, привабив мене.
ПОЯСНЕННЯ: Абсолютну Істину спочатку усвідомлюють шляхом філософських пошуків як безособистісний Брахман, а тоді , поглибивши трансцендентне знання , як Наддушу . Однак, якщо з милости Господа імперсоналіст відкриє для себе світло піднесених істин «Шрімад-Бгаґаватам», він теж стане трансцендентним відданим Бога-Особи. Вбогість знань заважає людині погодитись з думкою, що Абсолютна Істина — це особа, і тому менш розумні імперсоналісти відкидають діяння Бога-Особи. Однак логіка і арґументи разом із трансцендентним методом пізнання Абсолютної Істини допоможуть навіть затятому імперсоналісту привабитись до особистісних діянь Господа. Таких осіб, як Шукадева Ґосвамі, не на силі привабити ніяка земна діяльність, однак якщо їх переконати за допомогою вищого методу, вони не можуть не привабитися до трансцендентних діянь Господа. І Господь, і Його діяння трансцендентні. Господь не є ні бездіяльний, ні безособистісний.