ВІРШІ 26-29
набгасо ’тга вікурвд
абгӯт спара-ґуо ’ніла
парнвайч чгабдав ча
пра оджа сахо балам
вйор апі вікурвт
кла-карма-свабгвата
удападйата теджо ваі
рӯпават спара-абдават
теджасас ту вікурвд
сід амбго растмакам
рӯпават спаравач чмбго
ґгошавач ча парнвайт
віешас ту вікурвд
амбгасо ґандгавн абгӯт
парнвайд раса-спара-
абда-рӯпа-ґунвіта
набгаса — з неба; атга — таким чином; вікурвт — перетвореного ; абгӯт — з’явився ; спара — дотик ; ґуа — якість; аніла — повітря; пара — попередній; анвайт — послідовно ; абдавн — наділений звуком ; ча — також ; пра — життя; оджа — чуттєве сприйняття; саха — жир; балам — сила ; вйо — повітря ; апі — також ; вікурвт — з перетворення; кла — час; карма — наслідки минулих дій; свабгвата — на основі природи; удападйата — виник; теджа — вогонь; ваі — належно; рӯпават — з формою; спара — дотик; абдават — також зі звуком; теджаса — вогню; ту — але; вікурвт — зазнавши перетворення; сіт — сталося так; амбга — вода; раса-тмакам — що містить у собі якість смаку; рӯпават — з формою; спарават — з дотиком; ча — і; амбга — вода; ґгошават — зі звуком; ча — і ; пара — попередній ; анвайт — ідучи за ; віеша — розмаїття; ту — але; вікурвт — перетворенням; амбгаса — води; ґандгавн — із запахом ; абгӯт — став ; пара — попередній ; анвайт — слідом; раса — смак; спара — дотик; абда — звук; рӯпа-ґуа-анвіта — з якостями.
Перетворюючись, небо породжує повітря, що має якість дотику. Від попереднього елементу повітря переймає також звук і містить у собі головні чинники, на яких засновується тривалість життя: чуттєве сприйняття, розумову силу та фізичну силу. Коли небо перетворюється під впливом часу та законів природи, з нього виникає вогонь, який набуває форми, а також звуку та дотику. Вогонь і собі перетворюється, в результаті чого проявляється вода, з притаманними їй соковитістю та смаком. Як і попередні елементи, вона має форму, відчутна на дотик і також передає звук. Вода, нарешті, перетворюється у землю з усім розмаїттям її проявів, набуваючи запаху і зберігаючи від попередніх елементів якості смаку, дотику, звуку і форми відповідно.
ПОЯСНЕННЯ: Усе творення являє собою поступовий розвиток і перетворення одного елементу в інший, внаслідок чого врешті-решт виникає усе розмаїття форм на землі: дерева, інші рослини, гори, річки, плазуни, птахи, тварини та люди різних типів. Об’єкти чуттєвого сприйняття також проходять кілька щаблів розвитку: спочатку з’являється звук, тоді дотик, що згодом перетворюється в форму. Виникають також смак та запах, а одночасно з цим усім з перебігом низки перетворень виникає небо, повітря, вогонь, вода та земля. Кожний з цих елементів виникає з попереднього і є причиною наступного, але відначальна причина всіх їх — Сам Господь у формі Своєї довершеної частки, Маха-Вішну, що лежить на причинових водах махат-таттви. Тому у «Брахма-самхіті» Крішну описано як причину всіх причин, і це саме доводить «Бгаґавад-ґіта» (10.8):
аха сарвасйа прабгаво
матта сарва правартате
іті матв бгаджанте м
будг бгва-саманвіт
Земля має всі якості, що їх сприймають чуття, а в інших елементах проявлені тільки деякі з них. У небі є тільки звук, тоді як у повітрі — і звук, і дотик. У вогні є звук, дотик і форма, а у воді є крім усього цього (звуку, дотику та форми) ще й смак. У землі ж є всі вищезгадані якості і ще одна до того — запах. Тому саме на землі сповна проявлене все розмаїття живого, що бере початок із стихії повітря. Фізичні хвороби виникають через те, що у складеному з землі тілі живої істоти порушується циркуляція повітря. Психічні захворювання є також наслідком особливих порушень циркуляції повітряних потоків. Тому йоґічні вправи дають людині велику користь, підтримуючи належний рух життєвого повітря і дозволяючи звести практично нанівець усі хвороби тіла. Якщо ці вправи виконувати як належить, можна також збільшити тривалість життя і навіть запанувати над смертю. Досконалий йоґ може керувати смертю і покинути тіло за своїм бажанням найліпшого часу, коли йому під силу перенестись на потрібну йому планету. Натомість бгакті-йоґ перевершує всіх йоґів, тому що, з огляду на його віддане служіння, Господь — повелитель усього сущого — Своєю верховною волею Сам підносить відданого понад сферу матеріального світу, на якусь із планет духовного неба.