ВІРШ 33
тад сахатйа чнйонйа
бгаґавач-чхакті-чодіт
сад-асаттвам упдйа
чобгайа сасджур хй ада
тад — всі ті; сахатйа — поєднавшись; ча — також; анйонйам — одне з одним; бгаґават — Богом-Особою; акті — енерґія; чодіт — застосована; сат-асаттвам — первинний і вторинний; упдйа — приймаючи; ча — також; убгайам — обидва; сасджу — постав; хі — безперечно; ада — цей всесвіт.
Отак, коли енерґія Верховного Бога-Особи з’єднує разом всі ці складові, тоді під впливом первинних і вторинних причин творення власне й виникає всесвіт.
ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші чітко сказано, що Верховний Бог-Особа вкладає в творіння Свої різноманітні енерґії, — Сам Він не перетворюється на матеріальні творіння. Він поширює Себе через Свої різноманітні енерґії, а також через Свої довершені частки. Десь окрай духовного неба брахмаджйоті часами виникає духовна хмара , і вкрита частина неба має назву махат - таттва. Тоді Господь у Своїй довершеній частці, Маха-Вішну, лягає на води махат-таттви, що їх називають Причиновий океан (Карана-джала). В той час з віддихом Маха-Вішну, що спить на водах Причинового океану, виходять незліченні всесвіти. Вони плавають по всій поверхні Причинового океану й існують доти, доки триває один віддих Маха-Вішну. Той самий Маха-Вішну входить у сферу кожного всесвіту у формі Ґарбгодакашаї Вішну і лягає там на Своє подібне до змія втілення Шешу. З Його пупа виростає лотос, і на його квітці народжується Брахма, володар цього всесвіту. Брахма створює у всесвіті все розмаїття форм живих істот відповідно до всієї гами бажань у всесвіті. Також він створює Сонце, Місяць та півбогів.
Отже, головний будівничий матеріального творіння — це Сам Господь, що потверджує і «Бгаґавад-ґіта» (9.10). Це Він і тільки Він скеровує матеріальну природу у створенні всіх рухомих та нерухомих істот.
Матеріальне творення відбувається на двох рівнях: творення загальної сукупности всесвітів, що його, як зазначено вище, здійснює Маха-Вішну, і творення кожного окремого всесвіту. І те, і те здійснює Господь — ось як постає всесвіт такий, як ми бачимо.