ВІРШ 7
са бгавн ачарад ґгора
йат тапа сусамхіта
тена кгедайасе нас тва
пар-ак ча йаччгаси
са — він; бгавн — ти, шановний; ачарат — виконував; ґгорам — сувору; йат тапа — медитацію; су-самхіта — досконало володіючи собою; тена — тому; кгедайасе — завдає болю; на — нам; твам — ти, шановний; пар — найвищу істину; акм — сумніви; ча — і; йаччгасі — даєш змогу.
І все ж, думаючи про те, які суворі аскези ти виконував, досконало володіючи собою, ми приходимо до висновку, що, попри твою велику творчу силу, повинен існувати хтось, могутніший за тебе.
ПОЯСНЕННЯ: Приклад Шрі Наради Муні вчить не вважати сліпо свого духовного вчителя за Самого Бога. Духовного вчителя треба шанувати нарівні з Богом, проте якщо вчитель називає себе Богом, від нього слід одразу відмовитись. Нарада Муні, вражений розмахом твірної діяльности Брахми, вважав його за Всевишнього, однак коли Нарада побачив, що Господь Брахма також поклоняється якійсь вищій силі, у нього постали сумніви щодо цього. Всевишній — вищий за всіх, і Він не поклоняється ніякій вищій силі. Аханґрахопасіта, тобто той, хто поклоняється собі, щоб стати Богом, зайшов на манівці. Кмітливий учень одразу зрозуміє, що Верховний Господь, для того щоб стати Богом, не має потреби поклонятись нікому, навіть Собі Самому. Можливо, аханґрахопасана і становить один з методів пізнання трансцендентного, однак аханґрахопасіта ніколи не зможе стати Самим Богом. Богом не стають на шляху пізнання трансцендентного. Нарада Муні вважав Брахмаджі за Верховну Особу, однак, побачивши, що Брахмаджі сам пізнає трансцендентне, засумнівався. Тому він хотів усе чітко з’ясувати.