ВІРШ 22
кшатра кшаййа відгінопабгта махтм
брахма-дхруг уджджхіта-патга наракрті-ліпсу
уддгантй асв аванікаакам уґра-вірйас
трі-сапта-ктва урудгра-паравадгена
кшатрам — царський стан; кшаййа — щоб поменшити; відгін—призначенням; упабгтам—що розрісся; махтм — Господь в образі великого мудреця Парашурами; брахма- дгрук — найвищої істини як Брахмана; уджджгіта-патгам — ті, хто зійшов зі шляху Абсолютної Істини; нарака-рті-ліпсу — бажаючи страждати у пеклі ; уддганті — вириває; асау — всіх тих; аванікаакам — шпичаки для всього світу; уґра-вірйа — страхітливо могутній; трі-сапта — тричі по сім; ктва — зробив; урудгра — дуже гострим; паравадгена — сікачем.
Коли правителі, звані кшатріями, прагнучи пекельних мук, зійшли з путі Абсолютної Істини, Господь у Своєму втіленні мудреця Парашурами знищив до ноги всіх царів-негідників, що були не ліпші за шпичаки в тілі землі. Тричі по сім раз він упень вирубав кшатріїв Своїм добре вигостреним сікачем.
ПОЯСНЕННЯ: Кшатрії , тобто правителі й керівники у будь-якій частині всесвіту, на цій планеті чи на інших, по суті, представляють Всемогутнього Бога-Особу і зобов’язані скеровувати своїх підданих на шлях усвідомлення Бога. Головний обов’язок кожної держави та її керівників за будь-якої форми правління, монархії, демократії, олігархії, диктатури чи автократії, — це вести громадян до усвідомлення Бога. У цьому полягає самий сенс людського існування, і батькові, духовному вчителю і в кінцевому підсумку державі покладено за обов’язок провадити всіх, хто залежить від них, до цієї мети. Все матеріальне творіння існує тільки для цієї мети — дати падшим душам, які повстали проти волі Верховного Батька і через це потрапили під вплив матеріальної природи, нагоду схаменутися.
Якщо людина не чинить опору поштовхам матеріальної природи, вона поступово скочується до пекельного життя у безнастанних нещастях та муках. Порушника заповідей, які впорядковують життя зумовлених істот, називають брахмодджгіта-патгою, тобто тим, хто йде проти Абсолютної Істини. Він підлягає покаранню. Господь Парашурама, втілення Бога-Особи, з’явився у цьому світі саме тоді, коли правителі світу збилися з праведної путі, і винищив негідників-царів двадцять один раз. Багато кшатрій тоді повтікало з Індії в інші частини світу. Згідно з «Махабгаратою», предками єгипетських царів були саме переселенці з Індії, які рятувались від Парашураминої кари. Ця кара падає на царів чи керівників щоразу, коли вони зрікаються Бога і розвивають цивілізацію безбожників. Так влаштував Усевишній.