ВІРШ 18

ПОЯСНЕННЯ: На початку «Шрімад-Бгаґаватам» сказано, що цей величний твір призначено для парамахамс. Парамо нірматсар сатм: «Шрімад-Бгаґаватам» призначений для людей, які повністю вільні від злоби. Зумовлене життя починається із злоби до найвищої істоти, Верховного Бога- Особи. Бог-Особа    —    це неспростовна дійсність, істинність якої доводять усі явлені писання. У «Бгаґавад-ґіті» насамперед зосереджено увагу на особистісному аспекті Верховного Господа. Мало того, цей величний твір завершується закличною відозвою, що переконує всіх віддатися Богові-Особі і так врятуватися від страждань. На жаль, люди з неправедним минулим не вірять у Бога-Особу, і, незважаючи на свою повну ницість, кожен сам бажає стати Богом. В бажанні злитися з Господом ця злоба зумовленої душі сягає свого апогею, а отже навіть найбільші філософи-емпірики, що теоретизують про злиття з Верховним Господом, не очистили розум від злоби і тому не можуть стати парамахамсами. З цього випливає, що на рівень парамахамси може прийти тільки той, хто втвердився у бгакті-йозі. Бгакті-йоґа починається з непохитної переконаности, що, просто віддано служачи Господу в повній трансцендентній любові, можна піднятись до найвищої досконалости. Брахмаджі вірив у цю піднесену силу бгакті-йоґи, він вірив у силу Господнього наказу про тапу, і з великою аскетичністю він виконав його. Тому він досягнув великого успіху і на живі очі побачив Вайкунтгалоки і Самого Господа. Обителі Верховного Господа неможливо досягнути ніякими матеріальними засобами    —    ні за допомогою розуму, ні за допомогою якихось механізмів. Але просто виконуючи бгакті-йоґу можна ввійти на Вайкунтгалоку. Тільки бгакті-йоґою можна пізнати Господа. Господь Брахмаджі далі сидів на лотосі і звідти, якнайсерйозніше вдавшись до бгакті-йоґи, зміг побачити все розмаїття Вайкунтгалок і Самого Господа з Його супутниками.

Кожен, хто стане на змальований тут шлях парамахамси і йтиме в слід Господа Брахми, донині може досягти такої самої досконалости. Господь Чайтан’я теж радив для людей нинішньої доби цей метод самоусвідомлення. Насамперед треба твердо повірити в Бога-Особу Шрі Крішну і, покинувши намагання пізнати Його силою умоглядної філософії, радше слухати про Нього з «Шрімад-Бгаґавад-ґіти», а потім і з «Шрімад-Бгаґаватам». Ці описи й пояснення треба слухати від особи бгаґаватам, а не від найманих читців, і не від кармі, ґ’яні чи йоґів. У цьому таємниця пізнання цієї науки. Немає потреби приймати життя у зреченні, можна залишатися в своєму теперішньому становищі, але знайти істинного Господнього відданого і слухати від нього трансцендентне послання Господа з вірою і переконаністю. В цьому полягає описаний тут шлях парамахамс. Серед багатьох інших Господь має також ім’я аджіта    —    нездоланний. Але шлях парамахамс дозволяє Господа подолати. Це здійснив і показав на собі великий духовний вчитель, Господь Брахма. Господь Брахма особисто радить цей парамахаса-пантг у такому вірші:

Господь Брахма сказав: «Мій Господи Крішно, відданий, який покидає шлях емпіричної умоглядної філософії, націленої на злиття з буттям Всевишнього, і слухає про Твою велич і діяння від істинного святого, садгу, живучи чесним життям відповідно до своїх визначених у суспільстві обов’язків, на силі завоювати Твою ласку і прихильність, дарма що Ти аджіта, непереможний» (Бгаґ. 10.14.3). Такий шлях парамахамс, що ним ішов сам Господь Брахма і який він згодом радив усім, хто прагне досягнути в житті повного успіху.