ВІРШ 20
рі-бгаґавн увча
твайха тошіта самйаґ
веда-ґарбга сіскшай
чіра бгтена тапас
дустоша кӯа-йоґінм
рі-бгаґавн увча — сповнений всієї краси Бог-Особа сказав; твай—тобою; ахам—Я; тошіта—задоволений; самйак — цілковито; веда-ґарбга — наділений Ведами; сіскшай — для творення; чірам — довгий час; бгтена — накопиченим; тапас — аскезою; дустоша — надзвичайно складно задовольнити; кӯа-йоґінм — псевдомістикам.
Прекрасний Бог-Особа звернувся до Господа Брахми: Брахмо, вмістище Вед, Я дуже задоволений твоєю тривалою аскезою, до якої ти вдався з бажанням творити. Мене не можуть задовольнити псевдомістики.
ПОЯСНЕННЯ: Аскези бувають двох відмін: для того, щоб здобути чуттєві насолоди, і для того, щоб усвідомити себе. Є багато псевдомістиків, що віддаються суворим аскезам з думкою здобути якесь особисте задоволення, але є й багато інших, що виконують суворі аскези задля задоволення чуттів Господа. Наприклад, аскези на шляху до винайдення ядерної зброї аж ніяк не задовольнять Господа, бо нічого втішного з таких аскез не вийде. Вмерти муситиме за законами природи цього світу кожен, і якщо своїми аскезами хтось прискорює цю смерть, Господа це не може потішити. Господь хоче, щоб кожна з Його невід’ємних часток осягнула вічність і блаженство, повернувшись додому до Бога, і для цієї мети призначене все матеріальне творіння. Брахма також наклав на себе суворі аскези задля цієї мети. Він прагнув творити цей світ належним чином, щоб Господь був задоволений. Цим Брахма глибоко вдовольнив Господа, і Господь наділив його ведичним знанням. Кінцева мета ведичного знання полягає в тому, щоб усвідомити Господа, а використовувати це знання для чогось іншого означає зловживати ним. Тих, хто використовує ведичне знання не за призначенням, називають кута-йоґами, тобто псевдотрансценденталістами, що ницими бажаннями марнують своє життя.