ВІРШ 25

ПОЯСНЕННЯ: «  Бгаґавад  -  ґіта  » підтверджує  , що Господь свідком перебуває в кожному серці, а отже Він найвищий повелитель і дозвіл на все дає тільки Він. Господь, повелитель діяльности, її плодами не насолоджується, але без Господнього дозволу насолоджуватись не може ніхто. Наприклад, у країні із сухим законом хронічний алкоголік може звернутись із заявою до відповідального за видачу алкоголю, і той, розглянувши його справу, може дати йому дозвіл на придбання чітко визначеної кількости спиртних напоїв. Аналогічно, весь матеріальний світ заповнюють такі пияки, в тому сенсі, що тут кожна жива істота плекає думку про ту чи іншу насолоду і палко жадає сповнити свої мрії. Всемогутній Господь дуже ласкавий до живої істоти, наче батько до сина, і виконує задля неї ці дитячі забаганки. Насправді істота, розум якої заповнюють такі матеріальні бажання, не насолоджується, а даремно служить примхам тіла, не маючи з того нічого доброго. Пияк не має з алкоголю нічого доброго, але раз він став слугою цієї звички і позбуватись її не хоче, милостивий Господь дає йому всі можливості виконувати свої бажання.

Імперсоналісти радять нічого не бажати, а дехто радить позбутися бажань взагалі. Це неможливо, взагалі позбутися від бажань не вдасться, тому що бажати є ознака життя. Без бажань істота була б мертва, тимчасом як вона жива. Якщо бажати служити Господу, бажання стають досконалі. Господь теж хоче, щоб кожна жива істота припинила бажати чогось для себе і виконувала Його бажання. Ця настанова завершує «Бгаґавад-ґіту». Брахмаджі пристав на це, і тому його зведено на відповідальну посаду творця живих істот у порожньому всесвіті. Отже, єдність із Господом полягає в узгодженні своїх бажань із бажаннями Верховного Господа. Так усі бажання стають досконалі.

Господь, Наддуша в серці кожної живої істоти, знає думки кожного. Ніхто не годен нічого зробити без відома Господа в серці. Допомагаючи кожному Своїм вищим інтелектом, Господь дає змогу якнайповніше задовольнити свої бажання, і Він же дарує істоті плоди її зусиль.