ВІРШ 45
нрада прха мунайе
сарасватйс тае нпа
дгййате брахма парама
вйсйміта-теджасе
нрада — великий мудрець Нарада; прха — навчив; мунайе—великому мудрецю; сарасватй—річки Сарасваті; тае — на березі; нпа — царю; дгййате — тому, хто медитував; брахма — на Абсолютну Істину; парамам — на Всевишнього; вйсйа—Шрілі В’ясадеві; аміта — безмежно; теджасе — могутньому.
Великий мудрець Нарада, о царю, своєю чергою передав «Шрімад-Бгаґаватам» безмежно могутньому мудрецю В’ясадеві, що виконував віддане служіння Верховному Богові-Особі, Абсолютній Істині, медитуючи на Нього на березі Сарасваті.
ПОЯСНЕННЯ: У п’ятій главі Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам» міститься така настанова Наради великому мудрецю В’ясадеві:
атго мах-бгґа бгавн амоґга-дк
учі-рав сатйа-рато дгта-врата
урукрамасйкгіла-бандга-муктайе
самдгіннусмара тад вічешітам
«Найщасливіший праведний філософе, твої ім’я і слава відомі всьому всесвіту. Маючи бездоганну вдачу і несхибне бачення, ти втвердився в Абсолютній Істині. Прошу тебе, медитуй на діяння Бога-Особи, неперевершеного в Своїх діях» (Бгаґ. 1.5.13).
Отже в учнівській послідовності Брахма-сампрадаї не залишають без уваги практику йоґічної медитації. Але віддані — це бгакті-йоґи, і тому вони не завдають собі труду медитувати на імперсональний Брахман. Як тут вказано, вони медитують на брахма парамам, тобто на Верховного Брахмана. Усвідомлюючи Брахман, спочатку пізнають безособове сяйво, але, сягаючи в медитації успіху, пізнають Верховну Душу, усвідомлюють Параматму. А розвиваючись ще далі, приходять до усвідомлення Верховного Бога-Особи. Шрі Нарада Муні, духовний вчитель В’ясадеви, добре знав якості свого учня і особисто засвідчив, що Шріла В’ясадева утвердився в Абсолютній Істині, непохитний у своїх обітницях і т. ін. Нарада порадив йому медитувати на трансцендентні діяння Господа. Імперсональний Брахман не виконує ніякої діяльности, але Бог-Особа вершить численні діяння, і всі ці діяння трансцендентні, вільні від найменшої тіні матеріальних якостей. Якби діяння Верховного Брахмана були матеріальні, Нарада не радив би В’ясадеві на них медитувати. І, як сказано в «Бгаґавад-ґіті», пара брахма — це Господь Шрі Крішна. У десятій главі «Бгаґавад-ґіти» Арджуна, усвідомивши істинне становище Господа Крішни, звертається до Нього з такими словами:
пара брахма пара дгма
павітра парама бгавн
пуруша вата дівйам
ді-девам аджа вібгум
хус твм шайа сарве
деваршір нрадас татг
асіто девало вйса
свайа чаіва бравіші ме
Усвідомивши Господа Шрі Крішну, Арджуна так підсумував суть «Бгаґавад-ґіти»: «Любий Боже-Особо, Ти Верховна Абсолютна Істина, Відначальна Особа у вічній формі блаженства та знання, і це підтверджують Нарада, Асіта, Девала та В’ясадева, а передусім Ти Сам особисто це підтвердив» (Б.-ґ. 10.12–13).
Коли В’ясадева в медитації зосередив свій розум, поринувши в транс бгакті-йоґи, він на свої очі побачив Верховну Особу, а проти Нього — майу, ілюзорну енерґію. Як ми вже раніше казали, Господня майа, ілюзія, являє собою теж прояв Господа, тому що майа не може існувати самостійно, без Господа. Темрява не може існувати незалежно від світла. Без світла неможливо зрозуміти його протилежність, темряву. Однак ця майа, ілюзія, неспроможна вплинути на Верховного Бога-Особу і стоїть осторонь Його (апрайам).
Отже, досконалість медитації полягає в тому, щоб пізнати Бога-Особу і Його трансцендентні діяння. Медитація на імперсональний Брахман завдає людині численних труднощів, як потверджує «Бгаґавад-ґіта» (12.5): клео ’дгікатарас тешм авйактсакта-четасм.