44
етвн ева локе ’смін
пус нірейасодайа
тівреа бгакті-йоґена
мано майй арпіта стгірам
етвн ева — настільки; локе асмін — в цьому світі; пусм — людей; нірейаса — найвищої досконалості життя; удайа — досягнення; тівреа — інтенсивною; бгакті-йоґена — практикою відданого служіння; мана — розум; майі — на Мені; арпітам — зосереджений; стгірам — непохитний.
Тому люди, чий розум зосереджений на Господі, присвячують себе інтенсивній практиці відданого служіння. Це єдиний спосіб досягнути найвищої досконалості життя.
ПОЯСНЕННЯ: Треба відзначити тут слова мано майй арпітам, що означають «зосередивши розум на Мені». Треба зосередити розум на Крішні чи на якомусь Його втіленні. Непохитна зосередженість на Крішні — це шлях до звільнення. Прикладом цього є Амбаріша Махараджа. Свій розум він зосередив на лотосових стопах Господа, він розмовляв тільки про Господні розваги, вдихав тільки пахощі квітів і туласі, піднесених Господу, ходив тільки до храму Господа, свої руки використовував для того, щоб прибирати храм, язиком куштував страви, запропоновані Господу, а вухами слухав про чудові ігри Господа. Так він використав усі свої чуття. Насамперед треба зосередити на лотосових стопах Господа розум. Ця зосередженість повинна бути природна і непохитна. Розум керує всіма чуттями, і тому, коли розум занурюється в якусь діяльність, всі чуття також ідуть за ним. В цьому полягає засада бгакті-йоґи. Суть йоґи — це приборкати чуття. Чуття неможливо приборкати в повному розумінні цього слова, тому що вони не зупиняють своєї діяльності ні на мить. Вони подібні до дитини — чи на довго можна примусити її сидіти, не рухаючись? Дитину неможливо зупинити ні на хвилину. Навіть Арджуна сказав: чачала хі мана кша — «Розум завжди неспокійний». Найліпший вихід полягає в тому, щоб зосередити розум на лотосових стопах Господа. Мано майй арпіта стгірам. Якщо людина серйозно присвячує себе свідомості Крішни, це найвища досконалість життя. Уся діяльність у свідомості Крішни відбувається на найвищому рівні досконалості.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до двадцять п’ятої глави Третьої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», яка називається «Слава відданого служіння».